Вітаю, любі!!!

Зі святом з Різдвом пресвятої Богородиці!

Сьогодні діє знижка на роман, "Джекпот. Ставка на чужу дружину".

Лука та Александра

Уривок.

Лука Чорних.

Схопивши її з коня, притис до себе. Шкода її. Знав, що життя з Саєвським було не мед, але свою жалість виказувати не збирався. Пригортав тендітну фігурку до себе та шаленів. Чомусь завжди вона здавалася йому, спокійним, невинним, милим янголом. Та від понеділка, зрозумів, що це не так. Вона при своїй тендітності, бунтарка. Досить вольова та смілива. Гадав, що підкориться йому, відразу. Думав боятиметься. Не чекав такої прудкості, та спротиву. Але це шалено подобалося Луці, якби вона прийняла все як належне, було б навіть не цікаво. Тоді, мабуть, потрібно було б замислитися, чи потрібна вона йому. Її войовничість приваблювала Чорних.

Кілька хвилин тому відпустивши її на коні, гадав точно втече. Був навіть розчарований тим, що так легко здалася. Зараз у ній говорив біль та відчай, але вона мусить через це пройти, бо по іншому вже не буде.

— Відпусти! — Здавленим голосом попросила Александра. — Не потрібно вдавати, що тобі не байдуже. — Відпиралася від нього, намагаючись звільнитися. — Ми обоє знаємо, що це не так.

— А якщо так? — Гримнув, міцніше притиснувши худющу фігурку до себе.

Ця боротьба збуджувала. Надто сильно бажав це дівча, але вона вперто не бажала бути з ним. Хоча виходу у неї все одно немає. Контролювати себе з нею ставало дедалі важче. Але він ладен потерпіти ще одну ніч. Бо вже завтра, вона мусить віддатися йому.

Зробивши кілька марних спроб звільнитися, Александра зірвано заговорила.

— Це не так. Бо якби тобі не було байдуже ти б не погодився на ці диявольські ігри, та ставки на людей.

— Якби не мені, то комусь іншому, Саєвський обов’язково б тебе програв. І хтозна, з ким, і де б ти зараз була?!!

Приємноо читання!!!