Вітаю, мої хороші!!!

Роман, "Купальська ніч", оновлено. Ранок суботи продовжується. Сьогодні дізнаємось, що запропонує Кравченко Еріці, що вона вперто не захоче залишитись.

Читати тут...

Уривок.

Олег важко дихав їй в обличчя. — Повір, я можу розібратися у собі, і чудово розумію, чого хочу, а чого ні. Що мені потрібно, а, що ладен викинути зі свого життя, навіть не замислюючись. Я переконаний, що ти відчуваєш теж саме, і, що ти хочеш цього ж... Та тільки з відомих тобі причин, забороняєш це собі. Невже в тебе немає серця? І хоча б крихти живих емоцій?

Еріка нервово ковтнула, тіло нагадувало груду. Дихання збилося, та тепер від надмірних емоцій. Слова Кравченко зачепили за живе.

— А в тебе..? — Сльози забриніли в її очах, «Все могло скластися по іншому, якби він...». Образа душила з середини. — У тебе було серце тиждень тому? Було?!! Ти не хотів мене почути, не хотів піти на поступки... Тебе не хвилювало нічого, тільки твоя чортова купа металу, яка коштує мільйони. — Нервово ковтнула, адже стримувати емоції не збиралася. — Де тиждень тому, було твоє серце? Ти змусив мене підписати угоду, чим зрівняв з хвойдою... Де була твоя людяність, живі емоції, чи співчуття? — Відверто з викликом дивилася в очі чоловіка, й мовчала, збираючи сміливість аби сказати те, що так рвалося на волю. — Мені не потрібен чоловік, ні для стосунків, ні для втіхи, який речі ставить на перше місце. І для якого не важливі емоції людей поруч, а на першому місці стоять власні принципи. — Нарешті вирвалася з полону Кравченко, відійшовши на безпечну відстань, оглянулася, додавши. — Ми різні. В нас різні цінності, і далі, нам не по дорозі. Хочеш ти цього чи ні, — я піду...

Приємного читання!!! Мирної та тихої ночі!!!