"Сині лебеді" - роман про велике кохання
Доброго недільного дня, букнетівці!
Чомусь захотілося розповісти про роман, над яким зараз працюю. "Сині лебеді" - то символічна назва. Щоб її зрозуміти, варто розпочати читати твір з легенди. Чому легенди? Люблю я такі романтичні вступи. Колись прочитала "Ті, що співають у терені" Колін Маккалоу. Там шикарна легенда на початку твору про пташок, які співають всього раз у житті, але так, що все на землі завмирає. А потім кидаються на найдовший шип і ... боляче, але красиво.
Я теж знайшла на просторах інтернету легенду, з якої постав роман. Ось ця легенда...
Забута стара легенда розповідає, що на землі крім чорних та білих, колись жили сині лебеді. Це були незвичайні птахи з небесно-синім оперенням. Вони гніздилися біля моря й були відомі своєю здатністю набувати людського вигляду. Ще одна особливість цих дивовижних птахів – уміння божественно співати. Тільки ось співали вони рідко – коли утворювали пару й перед смертю. Почути спів цих птахів для людей було непростим випробуванням – солодка музика призводила до того, що кожен, хто почув цей шедевр, засинав і не прокидався три дні та три ночі. Якось зграя дів-лебедів гніздилась біля моря.
Там вони скидали пір'я й купалися у вигляді красивих синьооких жінок. Чоловік побачив одну таку лебідку, вкрав її пір'я й так здобув над нею владу. Лебідь стала його дружиною й жила з ним довго, хоч серце було віддано чорному лебедеві. Чоловіка з кожним роком все більше дратувала присутність на озері біля будинку чорного лебедя, з яким дружина була особливо мила та ніжна. Розлютившись, чоловік убив чорного лебедя. Красуня-дружина виявила, де чоловік сховав її оперення. Вдягла лебідь сині пір'їни, перетворилася на птаха й божественно заспівала, приспавши чоловіка. Коли чоловік прокинувся, на березі озера поруч лежали мертві чорний лебідь та його подруга – синя лебідка.
З того часу лебеді – священні птахи, які символізують любов і відданість. А також печаль розлуки.
Традиційно в романі є він - Едвард Браун, з таємницею за плечима і бурхливим минулим.
Є вона - Ежен Бувьє, акторка, співачка і дуже вродлива жінка.
У них дуже багато спільного, але живуть вони не своїми життями. Вона змінює ролі майже щодня, а він... і обличчя, і ім'я у нього чужі. Постає одне, але величезне питання - вона його впізнає? Бо він знає, хто вона, а вона - ні.
Запрошую на читання. Якщо поділитеся враженнями, буду вдячна.
Тихого мирного вечора! Слава ЗСУ! Молимося за кожного воїна, бо вони нам дають можливість жити й творити.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт, Оксаніку!
Коротко і ясно! І дуже-дуже дотепно і зрозуміло...
А Він в тебе ну дуже суворий на картинці, тому і лебідь з ним ніяк не стикується. Зате Вона - тут вже без коментарів - шикарна кралечка!
Мореас Фрост, Привіт, Славо! Трохи збільшила картинки, а то якісь дрібні) Це мені Радіанта таку красу начаклувала. Уміє дівчинка вгадувати, що я хочу. Охоронець і має бути суворим.
Ежен дійсно схожа на синю лебідку, яка вірна вибору свого серця. Така ж красива, синьоока і з чарівним голосом.
От з одного боку хочеться, щоб вони якнайшвидше зійшлися один з одним, але з іншого боку ні, бо й хочеться якнайшвидше спостерігати за цими двома))
Інна Турянська (Innaturianska), Одне я Вам точно гарантую - ще поспостерігаєте за цими двома))) Дякую!
Читала першу книгу і з великим нетерпінням чекаю на наступні глави другої книги
Tanya Diediurina, Це як бальзам на душу авторки))) Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати