Мама МІя! Або час погомоніти.
Слава Україні!
Доброго часу доби всім тутешнім мешканцям.
Субота! Я більш ніж впевнена, що цей день цілком та повністю присвячений польовим роботам. Хтось порається біля бульби, наповнюючи мішок за мішком щедрого урожаю, а хтось порається біля орків, спаковуючи в чорні пакети. У кожного свої завдання.
А я ось строчу цей блог, бо вирвалася вільна хвилинка. Мене ще бульбу копати не кличуть, то можу видихнути)))
Сьогодні я хотіла б погомоніти з вами про свою новинку. Може, трохи запізно, але все ж варто повідомити, що я змінила графік викладки книги. Помітила, що деяких читачів це спантеличило, тому звиняйте – я не навмисно. Так зорі запалали)) До того ж, головна героїня книги настільки неординарна та гаряча панянка, що заслуговує на зміну формату.
Я давно хотіла прописати в своїх книгах таку дівчину. І справа навіть не в тому, що вона здроката – у неї правильні орієнтири в житті. Такі ніде і при будь-яких обставинах не пропадуть, вони або підстосуються під обставини, або прогнуть їх під себе.
Крім того, книга буде сповнена діалектизмами, притаманними Поліссю. Не соромитеся і питаєте, якщо вам не зрозуміле якесь слово, я радо відповім. Можливо, навіть зроблю спеціальну рубрику в своїй групі у фб, де буду показувати, що таке, наприклад, тумачики чи копаниця. Я розглядаю такий варіант, бо розумію, що ми всі з різних регіонів країни, а за тим майже кожна громада має свій неповторний діалект.
Тож плекаймо українське разом і додаємо книгу в бібліотеку, бо там справжня МАМА МІЯ, італійський кнур і напрочуд рукастий, патлатий, підстрелений хлопака)))
17 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДоброго дня, Інна дякую Вам за книгу, дуже пробирає, місцями навіть пробило на сльози, захотілося поїхати додому, в село....
Таміла Магалюс, ніколи не пізно поїхати додому)) Я сама сільська, але самий кайф того життя почала відчувати не так давно)
Ну у нас на півдні Чернігівщини товмачка, це як тумачиеи, а от копаниця й правда цікаво! Так що рубрику сміло можна відкривати)))) Ага почитала коментарі нижче, то копаниця у нас хто лопата, хто заступ каже))))
Світлана Герасимчук, моя мама не любила копаницю. Їй заступом легше)
Доброго ранку, Інно. Мене, як завжди, тішать ваші блоги. Так, ми з різних регіонів, хоч моє село межує з Рівненською областю – до Вараша рукою подати. І в нас схожі діалекти. Наприклад, тумачі: в нас – токмач, тут, де я зараз живу – томачі, картоплю копаєм копанкою, сараєм маркою, а тут, де я живу більше 30-ти років, навпаки. В нас кажуть шковорода, сковорідка, тут – пательня. Не банки, а слоїки і т.д. Тому я дуже люблю ваші книги саме за ці наші поліські діалектизми, такий милий серцю фольклор, які є частиною нашої багатовікової спадщини.
Інна Камікадз, Так, сестра казала, що неприступна. Знаєте як по-іншому ще місцеві і з довколишніх сіл називають? Кузня))). Я вже давно в селі і Вараші не була...в липні 2020 останній раз. А діалектизмів схожих в нас дуже багато.
Доброго дня. А я так і незрозуміла що то застава тумачики. Дайте рецепта то може і в нас в Закарпатті таке є лиш як пишуть дівчатка інакше називається
Катерина, добрий день) Вам мої бджілки вже дали рецепт. Гадаю, він на всю Україну один)
Так і є...до свого сорому, та я не знала ні про тумачики, ні про копаницю))) Та якщо вже зовсім чесно, то і здроката для мене незвичне слово) Дякую за ексцентричну дівчинку!)))
Оксана Буджаковська, значить організуємо)
Книга захоплююча, як і всі Ваші твори. Я сама з Дніпропетровщини, ближче до півдня. Буду вдячна за нові слова і вислови. Який би не був графік, а читати хочу щодня.
Svetlana Kapysta, ох, щодня важко)) Я помаленьку, хоч би через день)
Від книга в захваті,а рубриці бути однозначно, хочеться знати більше назв одного того ж предмету чи страви.Я з Вінничини,у нас товченка ,і хочеться побачити копачі.
Светлана Шевчук, значить треба починати рубрику з копаниці. На її рахунок я отримала найбільше запитів)
А про книжки ваші я читаю з величезним задоволенням
Катерина, і це тішить)) Бо автор, як дитина)
Хочеться побільше поліської говірки, бо вона має жити далі. На жаль, багато хто прагне до уніфікації, яка робить нашу мову біднішою. А для мене "ікра з синеньких" смачніша за баклажанну)))
Lara, німці надзвичано пишаються своїми діалектами. У Франції та сама картина. Навіть знайомі із США кажуть, що залежно від штату англійська буде відрізнятися, а у нас чорті шо, а зверху бантік)
Книга супер!!! ❤️❤️❤️
Світлана Корх, щиро дякую!
Добро дня,книга дуже подобається.Я теж з Полісся ,а про тумачики та копаницю ні чого не знаю.А за Стасю дякую,до речі їй так більш пасує.
Віта Головань, Мені Стася також більше подобається)
Інно,як завжди,з вогником і перчинкою!!!
Таки справжня мамамія)))❤️❤️❤️
...уже прикипіла....словотвір - бомбезнииий!!!
Яка ж чудова багатогранна наша веселкова мова!!!
Дякую, люба Авторко, за кайфезний кайф!
Нехай пишеться легко,читачів збільшується!!!
Музу - великі вітання!!!
Натхнення,нових задумів!!!
Галина Рихлівська, Дякууууую! Муза годую смачним, щоб не втік!
Настуня то є ладна дівка!!!
♥♥♥
Reader Lana, То є вогонь!
Привіт. Героїня просто "бімба"!!!
Хоча я сама з Полісся, але що така за страва картопляна томачики не знаю. А з копаницею знайома)))
Natasha Volodimirivna, Моя покійна прабабця користувалася тільки копаницею. Вона не визнавала інших знарядь для копання бульби)
Буде всього до смаку: небезпеки,випробування,перчена дівчина і кохання,куди ж без нього!!! Просто вау!!! ❤❤❤
Олена Гушпит, без кохання ніяк. Тоді який сенс в тому всьому)
Читаю, подобається,захоплююче.
Ніна Михайловська- Спичак, дякую! Я стараюся)
Буде спекотно, одним словом!
Світлана Фецич, так, дуже))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати