Додано
24.08.23 14:49:25
Гарна та, сподіваюсь, довгоочікувана новина)
Нарешті, я повертаюсь. Нова історія для вас вже майже готова. Вона довго йшла до завершення, як і її герої до щасливого фіналу. Драматична і чуттєва, весла і ведверта. Особлива для мне.
А поки - перше знайомство з героями
Інна Земець
562
відслідковують
Інші блоги
Щоб давати рекомендації, потрібно 100 підписників. У мене — 70, тому пропоную взаємну підписку. Зі свого боку обіцяю коментувати тільки коректно й з повагою. І хто знає — можливо, ми надихнемо один одного на ідеї.
Запрошую вас у Люмерін – місто магічних істот, де світло ніколи не з’являється випадково. Тут зима тримає рівновагу, свято може запізнитися, а дракон мовчить довше, ніж дозволяє нетерплячість світу. Ця історія починається
Нарешті наступна глава побачила світ. Вона чуттєва й палка, навіть не знаю, що б вам тут зацитувати. Ну хіба що зовсім трохи... — Ти прекрасна. Я в житті не зустрічав нікого красивішого, — Анарей знову ковтнув
Я готую своїх персонажів до весілля й просто не можу не похвалитися, яка краса в мене вийшла))) Виглядають як справді щасливі молодята… але ж ми з вами знаємо правду))
Джой розсміявся ще сильніше, легко підстрибнув, смикнув за гілку, і м’який холодний сніжок обсипався, прикрашаючи їхні голови. Доджин обтрусився й вражено уставився на тренера. Той поводився як дитина. —
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗ нетерпінням чекаю. Скучила за вашими героями.
Галина Василишин, дякую Вам за цей великий кредит довіри! Сама скучила за відчуттям кайфу від написання і приємнім спілкуванням з читачами) До зустрічі наступного тижня!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати