ВІдгук на оповідання "Легковажна"

Оповідання  Валерії Серпень "Легковажна" https://booknet.ua/book/legkovazhna-b414902 - це коктейль (смачний і приємний) життєвих проблем, кохання справжнього і несправжнього та гумору. Оптимістична героїня Ольга, наступивши на болючі величезні граблі на ім’я Єгор, не розкисла, не сіла ревіти чи пити, а почухала гулю й  знайшла прекрасний вихід із  болючої ситуації, бо чималенько років витратила на мамчиного синочка, що хворий  нарцисизмом на всю голову.

Вибачте, трохи поспойлерю, але не сильно. Чому нас вчить авторка?

• Не чекати чорт знає скільки років, щоб поставити важливе питання: «А одружуватися ми бум чи не бум?» І от тоді можна побачити справжню суть свого обранця. Ольга теж побачила. А читач цьому тільки радіє.
• Не можна жити з чоловіком, який бере з нареченої плату за квартиру. Правда частку. Але квартира його. Чи його мами, яка різниця. Головне, що Єгор вважає, що це норма. Невже?
• Усе, що не робиться, на краще.  Вчасно піти, не принижуючись і не жалкуючи – я ж стільки років на нього витратила!!! Все, уже витратила. Зробила висновки й пішла далі, бажано під музику й танцюючи. Можна й в парку, а що?
• Якщо хлопець молодший, не проблема. Головне, щоб  збігалися  погляди. І мама не керувала усім життям.

Легковажна людина – це така, яка  діє необачно, бездумно, не розмірковуючи; несерйозна.  Це визначення зі словника. Ольга – не така, хоча їй на кожному кроці  їй інкримінують саме цю рису. І все ж жінка примудрилася стати Легковажною. На все життя, без права змінитися.  І навіть з цього радіє.  Чому? Читайте твір, це всього  8 сторіночок, але яке задоволення! Тонкий гумор, оптимістична героїня, бісячий герой і ХЕ. Усе для чудового настрою. А який після смак!  

Рецензію написано в рамках марафону Тетяни Гищак https://booknet.ua/blogs/post/363457

Вдячна авторці Валерії Серпень за милий, але проблемний повчальний твір, який підтверджує істину «Любов зла, а козли цим пречудово користуються». На щастя, кози вміють брикатися)))