Останні години знижки на історію Бориса та Дарії!

Вітання, мої найкращі!!!

Спливають останні години знижки на роман, "Продане кохання". Це відчайдушна історія дівчини, яка при усіх негараздах, старається врятувати брата, навіть ціною власної свободи.

Продане кохання

УРИВОК.

— Я слухаю вас, Даріє!

   — Я… Несміло почала русява жінка. — Мені… Вона не могла сказати те, що була вимушена, зрештою зібравшись з опущеними очима заговорила. — Я приймаю вашу пропозицію. Щоки вкрив густий рум’янець було, так соромно перед ним за саму себе, та виходу іншого вона не знайшла. «— Я боягузка. Я здалася. Можливо був інший вихід із ситуації, та вона його не шукала. І те, що час пошуку припав на вихідні це її ніяк не оправдовувало і дуже гнітило. Здалася і була не у захваті від цього, та вона втомилася, із шістнадцяти років доводиться вести жорстоку боротьбу із життям за місце під сонцем, сил боротися далі практично не було». Картала себе жінка, обхопивши голову руками, поставивши лікті на коліна. «— Боже що я роблю?» Кричала втомлена душа.

Борис довго дивився на жінку навпроти, десь підсвідомо він знав, що вона погодиться, але що прийме це саме, так печально і трагічно не очікував. Йому чомусь здалося, що вона симпатизує йому, мабуть, він помилився, та це нічого не міняє.

— Гаразд! Сухо кинув він. — Якщо ви приймаєте мою пропозицію, то ви уже завтра станете моєю дружиною.

Дарина налякано глянула на чоловіка ледь не тремтячим голосом перепитала.

— Завтра?

   — Так. завтра! Даріє, я зараз розпоряджуся, щоб документи на перевіз Олега й Ірини готували. Чи може ви маєте щось проти?

  — Ні! Лиш тихо відповіла жінка тамуючи у собі сльози, біль та образу на життя.

Фермер піднявся й подався до дверей на ходу кинувши.

— Я зараз повернуся.

Савицька залишилась одна, вона втомлено сперлась на спинку крісла. Краще провалитися крізь землю ніж пережити цей фатальний момент, а що іще чекає по переду?!! Тепер їй доведеться із ним жити.

Фермер повернувся швидко із відерком у якому були лід і шампанське та двома келихами, коробкою цукерок чималих розмірів під пахвою. Усе принесене він поставив на стіл.

— Даріє, я гадаю саме час випити на брудершафт і перейти на «Ти».

   — Давайте, зробімо це без алкоголю мені ще сідати за кермо. Просилася жінка.

Фермер розкорковуючи шампанське пильно глянув на свою наречену і нагадав.

— Даріє тепер ви моя наречена і нікуди не поїдете.

СПОКІЙНОЇ ТИХОЇ НОЧІ, ТА МИРУ ЕАМ УСІМ!❤️