Знижка одразу на дві книжки!!!
ВІТАЮ, МОЇ ЛЮБІ!!!
Сьогодні діє знижка одразу на дві історії циклу "Подорож у часі". На вас чекає трішки фентезі, справжні почуття та пригоди.
НА ГРАНІ РЕАЛЬНОСТІ.
УРИВОК.
— Спасибі, вам, що підвезли та вибачте за неуважність на дорозі. — Тремтіння охопило тіло. Рука лягла на ручку на дверях, але вони не відчинилися.
Перевела збентежений погляд на чоловіка, який відверто дивився на неї.
— Відчиніть, будь ласка, двері. — Хвилювання зростало.
— Не квапся, Килино. То, ти так квапилася на співбесіду, в цей палац?
— Так! — Нічого не зрозумівши, кліпнула очима.
— Що ж Килино, я і є той жахливий власник цього палацу. — Випалив чоловік.
Дівчина відчула, як по тілу пройшовся холод. Раптом клацнули замки на дверях. Розуміла їй пора. Бо після всього, їй місце роботи тут точно не світить.
— До побачення! — Поспіхом на емоціях випалила та вистрибнула з машини, подавшись геть.
Встигла обійти машину, як перед нею вже стояв незнайомець, відверто заглядаючи в очі.
— Килино, ти куди? — Напружено поцікавився.
Серце з грудей дівчини вискакувало. Чомусь здавалося, цей чоловік так розважається.
— Додому! — На емоціях фиркнула.
— Чому? — Здивовано перепитав чоловік.
— Я може й роззява, але добре, розумію, що після всього, співбесіду не пройду. Тож навіщо тратити свій та ваш час, даремно.
— Чому ж? Навпаки! — Примружившись, красивим голосом, повідомив чоловік. — Співбесіду ти пройшла. Мене звати Яромир Северинович.
ЗА МЕЖЕЮ МОЖЛИВОГО!
УРИВОК.
— Що ти тут робиш, одна? — Красивим басом поцікавився незнайомець.
— Г-гуляю! — Затинаючись відповіла дівчина, від нервів в руках перебирала шнурки навушників, а тоді вдаючи впевненість додала. — І я не одна, а з друзями.
— Що ви тут робите з друзями? — Змінився на обличчі чоловік.
— Відпочиваємо. Ми екстремали. — Страх поволі відступав. Не знала хто перед нею, але правду першому зустрічному розповідати не збиралася.
— Ви знаєте, що тут небезпечно відпочивати? — Холодно заявив чоловік, виплюнувши соломинку.
— Чому? — Напружено запитала Маріанна. Тон чоловіка їй зовсім не подобався.
— Ви не місцеві?
— Ні. — Чесно зізналася Маріанна. Присутність цього чоловіка бентежила та лякала її, та все ж нагадала. — Ви не відповіли. Чому тут небезпечно?
— Тут все просякнуте негативною енергетикою. У цих місцях на рівному місці стаються нещастя.
Маріанна хмикнула, й з викликом дивилася в його окуляри.
— Такий дорослий, а вірите у казки... — Чи може залякати вирішили? — Посміхнулася йому в обличчя. — Не страшно.
Чоловік весь напружився, на обличчі виступили жовна.
— Ти можеш вірити у, що завгодно, та спитай у матері, яка знайшла своїх близнюків неживими на території старого замку, минулого року. — Чоловік відвів погляд у бік, а тоді глянувши на дівчину додав. — Причину смерті так і не встановили...
Від цих новин холод пробігся по тілу Маріанни. Стало так моторошно. Розсердилася, була переконана цей здоровило залякує її.
— Ідіть до біса зі своїми страшилками. Ви навмисне вирішили нас залякати. — Відхилившись від дерева, подалася в бік дороги, оминувши чоловіка.
Пприємних емоцій від читання!!!
