Любі, запрошую вас до моєї новинки - "Пограй зі мною"! 

Дуже тішуся з того, що ця книга вийшла на друге місце в жанрі "Бойовик" ( а перше місце, до речі, також за моєю книгою - "Палай зі мною"!) І вони обидві потрапили в топ. Це мені надзвичайно приємно і я дякую усім своїм читачам за підтримку!

А хто ще не знайомий з цією пристрасною історією про кохання кілера до своєї жертви - запрошую приєднатися і додавати книгу до бібліотеки! Вона виходить щодня о 20.00! 

Анотація до книги "Пограй зі мною"

Ярослав: "Вдень я спадкоємець і найзавидніша партія для всіх краль міста, а вночі я розпоряджаюсь чужими долями і вбиваю тих, кого мені замовили. Але одного разу клієнт відмовляється платити прямо перед тим, як я беру ціль на мушку... Саме в цей момент до цілі підходить якийсь наркоман з ножем... Але я впертий, і не дам її вбити нікому. Раз мені не заплатили, вона буде жити..."

Даніела: "Я випадково дізналася, що в аптеці, де я працюю, виготовляють дещо незаконне. І це мало не стало для мене фатальним, адже власник аптеки наймає кілера, щоб прибрати небажаного свідка... Та щось пішло не так. І замість того, щоб стати жертвою кілера, я стала його коханою..."

Цикл: Багаті та небезпечні

У тексті є:кримінал, владний герой, протистояння характерів

А ось уривок ( вже з завтрашньої глави)! 

Серце бʼється дуже швидко, але не тільки моє, а й Елі. В цю мить мені більше за все хочеться податись вперед і поцілувати її. Може, це неправильне рішення і я відлякаю її, але…

Я все ж торкаюсь долонею підборіддя Елі і підіймаю її обличчя так, щоб наші погляди зустрілись. 

Відчуваю тепло її тіла через халатик, злегка облизую губи, коли ми дивимось одне на одного. Зараз я не хочу питати її…

Тому просто подаюсь вперед і торкаюсь губами її губ. 

Вона спершу завмирає, але потім несміливо відповідає на поцілунок. 

Я щасливий від того, що вона відповідає на мої поцілунки і ласки. Притягую її до себе, хочу відчувати її ще ближче. 

Вона обвиває руками мою шию і притискається до мене всім тілом, її руки торкаються мого волосся, гладять його. 

Така смілива… Я чомусь думав, що вона скоріше відштовхне, і те, що відбувається, стає дуже приємним сюрпризом. 

В якусь мить я притискаю її до стінки і від губ переходжу на ніжну шкіру її шиї. Мої руки все ще блукають по її талії, тканина така тоненька, що мені здається, що я відчуваю під нею гарячу шкіру Елі. 

Вона зітхає і робить спробу вивільнитися з моїх рук. 

Це трохи отверезвлює, тож я відсторонююсь від неї і зазираю в очі:

— Елю, ти ж мене не боїшся?...

— Мені трохи страшно, — шепоче вона...

Цікаво, що ж буде далі? Підписуйтесь на автора, додавайте книгу в бібліотеку і читайте! Попереду найгарячіше!

Підписуйтесь також на мою сторінку у Фейсбук! Буду рада новим друзям!