Видалого початку тижня, мої натхненники!!

Спішу повідомити, що сьогодні діє знижка на роман, "Джекпот. Ставка на чужу дружину". Це емоційна історія, наповнена зрадою, відчаєм, та справжніми почуттями.

Читати тут

Уривок.

— Флеш рояль! — Оголосив покер-руш.

Лука з полегшенням видихнув. — Цей мудак Саєвський його доконав, і сьогодні таки програв весь свій бізнес. Просадив все решту в покер. Не тільки бізнес, а й будинок, і батьків раритетний автопарк.

Лука Чорних встав з-за столу. Він втомився, час відпочивати. Сьогодні він примножив свій капітал. Тож пора і честь знати.

Високий, кремезний чоловік впевненою ходою подався на вихід.

— Чорних, зачекай. — З відчаєм волав йому у слід, худорлявий блондин. — Я хочу відігратися.

Лука йшов не оглядаючись, наче не чув. Мріяв про стакан хорошого віскі, хорошу дівку, яка б зняла напругу, та міцний сон.

— Ти чуєш мене, Луко? Я хочу відігратися.

Чоловік зі закоченими рукавами білої сорочки, оглянувся.

— Чим відігратися? Ти банкрут. — Холодно кинув, з відразою дивлячись на пропащого чоловіка, який очевидно був залежним ігроманом, і не міг вчасно зупинитися.

— В мене для тебе дещо є. — Зареготав, істеричним сміхом. — Впевнений ти не відмовишся.

— Що ти маєш? Ти ж голий, босий. Завтра мені ключі та документи, бо інакше з під землі дістану... — Говорив впевнено та чітко, аби захмелілий Саєвський, міг зрозуміти.

— Я відіграюся. — В істериці кричав схиблений блондин. — Я маю дещо на ставку.

— Що саме? — Важко зітхнув Лука.

— Александру! — З великими очима повідомив Саєвський.

Чорних застиг, навіть покер-руш припинив складати фішки, великими очима дивлячись на чоловіка за столом.

— Саєвський, ти придурок? Я на людей не граю.

Вже повернувся щоб піти, та блондин заволав йому у спину.

— Ти завжди дивився на мою дружину облизуючись. Тільки не кажи, що це не правда. 

Приємних емоцій від читання!!!