Увійшовши всередину буквально через п'ятнадцять хвилин, дівчина відразу підійшла до барної стійки і замовила собі коктейль. Одночасно Еліз шукала знайомих осіб у натовпі, оскільки цього вечора їй не хотілося проводити однієї. Не помітивши нікого, вона зробила ковток простягнутого барменом напою і ще раз окинула його своїм поглядом. Але в той же момент її хтось прийняв за талію.

– Складеш мені компанію цієї ночі? – раптом почула дівчина біля самого вуха. Повернувшись на голос, Еліз побачила симпатичного брюнета, який роздягав її очима.

– Якщо покажеш, на що ти здатний, то я подумаю над твоєю пропозицією, – фліртуючим тоном відповіла дівчина, не збираючись відмовлятися від такої можливості чудово провести вечір.

* * * * *

«СЮРПРИЗ ДЛЯ БОСА»

* * * * *

– Дозвольте Вас чимось пригостити? – почула вона чоловічий голос прямо поруч з її столиком.

– Ви це мені? – дівчина повільно підняла свій погляд і побачила за крок від себе симпатичного незнайомця з карими очима, що не відривав від неї свого зацікавленого погляду.

– А Ви бачите тут ще когось, окрім нас двох? – усміхнувся чоловік, обводячи поглядом невелике приміщення.

– Хм... Я навіть не помітила, що поряд більше нікого немає, – удавано зніяковіла Еліз. – Я збиралася лише каву випити.

– То дозволите вибрати напій на мій смак? Або віддаєте перевагу чомусь певному? – не припиняв свій флірт незнайомець.