Вітання, мої найкращі!!!

Запрошую до продовження історії кохання, Злати та Нестора, з Роману, "Морок. Закохатися в темряві." Сьогодні на сайті розпочала публікуватися друга частина цієї історії, "Морок 2. Повірити у неможливе". Буду рада бачити вас на сторінках цього роману. Героям якого довелося перейти через багато прикрощів, у першій частині, а скільки ще всього попереду...

Злата та Нестор

Уривок.

Романов швидким кроком піднявся на гору до Злати. Вона останні кілька днів почувалася не дуже. Скаржилася на біль у шлунку. Сьогодні вставши, навіть не чіпав її, адже вона пів ночі крутилася без сну.

Зараз владнавши всі термінові справи, біг до неї, адже дуже хвилювався.

Увійшов у спальню, тілом пробігся холод. Злати ніде не було. Кинувся до санвузла, з полегшенням видихнув. «Вона тут». Різко оглянувшись, дівчина налякано глянула на нього, і щось заховала за спиною.

Нестор примружився, і увійшов в санвузол зачинив, та замкнув двері. Заклавши руки на грудях сперся об них.

— Королево, у нас таємниці? — Невдоволено запитав.

Злата дивилася на нього, великими, наляканими очима, й збентежено кліпаючи довгими віями.

— Ні. — Розгублено промовила.

— Тоді, що там у тебе? — Напружено допитувався Нестор. Йому не подобалося, що його наречена щось приховує від нього.

— Я... Це... — Знову розгублено не чітко говорила. Ледь не плакала.

— Злато! — Холодно покликав чоловік закликаючи її не тягнути.

Бачив як вона зблідла. Здогадувався, щось не так, але, що, збагнути не міг. Дівчина нервово покусувала губи.

— Я... — Знову замовкла.

Її поведінка лякала. Не знав, що думати. Але відступати не збирався.

— Можеш нічого не говорити, просто покажи, що заховала...

ПРИЄМНИХ ЕМОЦІЙ ВІД ПРОЧИТАННЯ!!!❤️