А в мене новиночка!!!)))

А в мене для вас новиночка!!!

Запрошую до читання захоплюючого фентезі “Люсія і магія вогню”!

ЧИТАТИ КНИГУ

Болючим потрясінням на Людмилу обрушилася зрада коханого, але, на щастя, є подруга, яка завжди вміє втішити. Та Людмила й гадки не мала, чим обернуться веселі посиденьки з подругою... Можливо, вранці прикинеться в іншому світі?

Для тих, хто вподобав книгу "АРТЕФАКТОРКА" приємна несподіванка, адже в новинці ми знову зустрінемося з нашими героями! Новинку-книгу згодом прикріплю до циклу “ЗА МЕЖЕЮ”, але це окрема історія)))

УРИВОК

— І чого стоїш? Так, я з Аллою, кохаю її… А ти збирай речі та шукай житло! — в дівоче серце наче забивав клинки. Підскочив до шафи, почав викидати з полиць на підлогу її одяг, також шпурнув до ніг заціпенілої дівчини невеличку валізу.

— Ось і піду, Микито! — з останніх сил намагалася триматися гідно, здійнявши тремтяче підборіддя. — Назад не буде вороття… — опустившись навпочіпки, злісно трамбувала у валізу свої речі, яких виявилося небагато. Зарплатню витрачала на комуналку, також купувала й харчі, а себе, дурепа, обмежувала у всьому. Дійсно, навіть сукні гідної не придбала, лише кілька мала ще з студентських років, у які вже й не влізе. Так, погладшала, занедбала себе… Коли востаннє навідувалася до перукарні? Навіть і не пам’ятала… Руденьке волоссячко зазвичай збирала у хвіст, щоб не заважало, мінімум косметики…

Людмила і гадки не мала, куди йти. Схопивши валізу й потерту сумку, мовчки вислизнула в коридор та грюкнула дверима. Саме за цими дверима й залишила своє минуле, подаровані Микиті рокі життя, а чи були ті роки насправді щасливими? Покійна мати наставляла, що, насамперед, треба дбати про чоловіка, адже він голова сім’ї, цар і пан! Витираючи опухлі від сліз очі, тягла вниз по сходах валізу. Невже це кінець її райдужного щастя?