дотики, що наче струмом віддавалися на оксамитовому тілі юної діви, вселяли умиротворення, проводячи час із коханим, а мимовільне, легке й нещадне дихання зовсім позбавляло здорового глузду. цей надихаючий час змушував тремтіти душу, відчувати безмежну ніжність, а невимовна краса свого коханого обпікала серце, закохавшись у його натуру, вона без зайвих слів торкалася весь час його губ із невловимою ніжністю.