Сьогодні на книгу "Це тільки бізнес, крихітко!" діє перша знижка на завершену книгу, дешевше не буде, запрошуємо придбати, для нас з Марʼяною це найкраща підтримка нашої творчості від вас! 

Це історія про кохання між фанаткою та її кумиром!

Колись, коли Кір був на роздоріжжі через те, що його продюсери контролювали його творчість і не давали зробити і крок не в той бік, він випадково після запису зустрів у студії дівчинку, свою фанатку. Вона сказала йому постаратись і рухатись до мрії. Саме її слова спонукали його кардинально змінити життя і по суті почати свій творчий шлях заново. 

Але коли він навіть переїхав від батьків-продюсерів і кинув групу, продюсери обʼявили, що він просто поїхав за кордон. Він так і не почав свій шлях з нуля... Однак все змінилось, коли одного до нього в квартиру постукали...

Коли він відчинив двері — побачив свою фанатку, яка авжеж його не впізнала. Вона сварила його через гучну музику, а він не міг повірити, що це вона... Це здалось йому долею. Фанатка скаржилась, що її і так мають виселити, вона збирається і тп, а тут він зі своєю музикою....))  А тут ще й колишня його заявилась...)) 

Несподівано, але перша ж зустріч на майданчику Міли та Кіра в книзі "Це тільки бізнес, крихітко!"закінчиться поцілунком і укусом, зараз дам вам цитату:

— Ти, музикант недороблений, та я... — вона зло подивилась на мене, але я знов був швидшим: притиснув її до себе і втягнув у поцілунок, дивлячись при цьому прямо на Наташу.

Та широко розтулила очі і рота. Так і хотілось вигукнути «Гей, Наташко, рота закрий, а то муха влетить! Влетить і здохне там від недружньої атмосфери».

Я усміхнувся крізь поцілунок, а Наташа... Вона тріпнула своєю копицею розкішного золотавого волосся, тупнула ногою в довгих фірмових підборах і кинулась до ліфта, а потім натиснула на кнопку, дочекалась відкриття дверей і зникла за ними...

Тільки в цю мить я відсторонився від своєї фанатки і перевів погляд на неї. 

— Ти... — тепер в неї в очах стояли сльози.

— Гей, каченятко, ти чого? — здивувався я. 

— Ти вкрав його! — вона почала бити мене своїми маленькими кулачками прямо в груди. — Спочатку Лука кидає музику, потім мене виселяють з квартири, потім я навіть заснути не можу через твою музику, а потім ще й ти робиш таке!

Це все виглядало дуже кумедно, але... А що як вона насправді журналістка? Ні, тільки Наташка й знала, що я живу тут. А вона мене не видасть навіть під тортурами... Та й мала вона для журналістки, і в коридорі вела себе точно не як журналістка…

— Крадій! — вона, схоже, мала ось-ось розревітись. 

— Я нічого не крав, про що ти? — я продовжував усміхатись. 

— Ти вкрав мій перший поцілунок!.... — в сльозах вигукнула вона і несподівано зарядила коліном прямо мені в причинне місце.... 

АРТ:

Дякуємо всім за покупки книги "Це тільки бізнес, крихітко!" зі знижкою, для нас це найкраща підтримка! 

Ваші Влада та Марʼяна =)