Шановні колеги по перу, безстроковий марафон потрохи набирає обертів і дозволив мені познайомитися з достатньо нетиповим для Букнету твором, чому я безмежно рада, хоча оповідання дещо провокаційне)

"Мій ангел" Катерини Лилик (https://booknet.ua/book/zbergach-b414344) - глибоко психологічний твір, в якому показаний стан людини, що вижила після тортур маніяка. Головного героя не покидають страшні спогади, якими він не може поділитися не тільки з поліцейськими, але й з близькою людиною, встановивши психологічний блок. Він грубо відштовхує всіх, і це має рокові наслідки як для нього самого, так і для небайдужих до нього людей. Отже ідея твору не трешова. Читач зробить висновок: виговорився хоча б близькій людині, зберіг і йому б життя, і собі.

Цікаво показані поліцейські. У них також стоїть психологічний блок: з маніяками поведешся — невідомо ще чого наберешся. Чого тільки коштує відчуття чужих пальців під шкірою!

Від мене респект за те, що немає конкретних описів насилля, тільки його відголоски, і це здатне полоскотати уяву читача більше, ніж сам процес. І ще привертає увагу якісний текст, що вдало відзеркалює психологічний стан героїв. Хіба що одна фраза: “А от сам спокушений, схоже, вирішив зіпсувати роботу нахрін”. Останнє слово з вуст когось із героїв звучало б нормально, але з вуст автора ріже око.

Щодо побудови оповідання: лінія трилеру доведена в повному об’ємі, а детективна - обірвана. Хто вбивця? Нехай для героїв і поліцейських це залишиться секретом, але читач у моїй особі отримав трохи розчарування закінченням)

Відгук написаний в рамках марафону https://booknet.ua/blogs/post/363457 , якому конче необхідні нові учасники з цікавими творами.

Не зволікайте, у нас можна отримати як “похваляшки”, так і розбір сильних і слабких сторін твору.