Шлюб за розрахуком

Вітаю мої любі. Як ви вже зрозуміли, цей блог буде присвячений імені який Ярослава вибрала для кицьки яку вона помилково прийняла за кота своєї сестри Лари — Боні. Отже, чому вона ось так ні з того, ні з чого

«Справжня сила в тому, щоб бути полотном, без якого жоден колір не має значення». Одне «М» – як згода. Друге «М» – як виклик. Вероніка змерзла до кісток, але її «лисяча хитрість» нікуди не зникла.

— Я знав, що це ти. — Звідки? — моя рука завмерла на його ключиці. — З твоєї ходи. З того, як ти дихаєш, коли хвилюєшся. Хотіла відсмикнути руку, але він ледь помітно нахилився назустріч моїй долоні. —

Вітаю! А я знову за своє слова, що приходять в моменті, які народжуються в душі. Реалії життя! А ми гартовані війною. І ми гартовані цією зимою. Де холод лютий і немає тепла. До себе горне мати немовля... Дякую

Я за мовною звичкою російськомовний, тому переклад "Гри" уважно вичитував, щоб уникнути русизмів і кальок. Якщо помітите щось подібне — напишіть мені в приват або тут у коментарях. Заздалегідь вдячний.