“Закон збереження кохання” — третя частина трилогії Єви Ромік (https://booknet.ua/book/zakon-zberezhennya-kohannya-prigodi-nepravilnogo-princa-b411350 ). Як і у перших двох книгах події відбуваються у фантастичному світі, де зберігають пам’ять і енергію у кристалах, переміщуються між планетами через просторові переходи, де уживаються разом менталісти, емпати, пророки, елорги і пересічні люди. Тут поєднуються протистояння, політичні інтриги, наукові дослідження і проблеми батьків і дітей. Але основною червоною ниткою проходить історія кохання.
Головний герой, Марс — неправильний принц, подолавши свої внутрішні перешкоди, робить, на кінець, правильний вибір у житті. І цей вибір запускає у хід древнє пророцтво, що здатне змінити світ.
Ідея та ж сама, що і у другій книзі — міцна сім’я, де один за всіх і всі за одного, здатна подолати будь-які перешкоди.
Особисто для мене цікавою виявилася історія Відаля і його сина, а ще поведінка батька Марса, який як виявилося любив сімнадцятого принца більше за інших.
А зацікавлення виникло щодо домінантного гену раннього посивіння. Зрозуміло, що після стрибків у часі у Макса з психікою не все було в порядку, але щоб аж так? Як на мене, не достає якоїсь вагомої причини, чому від вигляду сивого волосся, він відсахнувся від Арнель. Щось повинно було бути таке в минулому, щоб зовнішній вигляд молодої дівчини пересилив емпатичні відчуття. Як на мене, щоб втекти від нав’язаного шлюбу було б достатньо того факту, що в нього забрали двадцять років “вільного” життя.
Це сиве волосся могло б спрацювати за законами Менделя в інтригах між домами. Якщо всі Шардійці АА, а генетична мати Арнель не сива (аа), то Арнель може бути тільки Аа і двійня могла не успадкувати ген ранньої сивини. Це видає походження Арнель, бо за контрактом за цим геном вона повинна була бути АА, а всі діти мали рано посивіти.
За динамікою сюжету мені здалося, що твір в середині трохи гальмує — задовго герої грають в бадмінтон і дивляться фільми) Але з іншого боку це дає можливість розвинуться почуттям. В цьому проглядається певний жанровий конфлікт. Технології і фантастика в моїй свідомості не дуже поєднуються з жанром любовний роман. На мою особисту думку це специфіка (якщо не сказати хвороба) Букнету — все називати любовним романом. Розвиток відносин між героями може органічно вписуватися і в рамки космічної фантастики.
Рецензія написана в рамках марафону https://booknet.ua/blogs/post/363457 , який, до речі, продовжує шукати своїх учасників.
Приєднуйтесь!
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, дуже цікава рецензія. І надзвичайно інформативна. Мені, як автору важливо знати, на які роздуми наштовхує книга. Спробую пояснити чим я керувалася у випадну з Марсом і сивиною Арнель. Звичайно ж ви пріві, Арнель має набір алелів Аа, вона сива за законом одноманітності першого покоління. У їх з Марсом дітей спрацює другий закон Менделя і піде розщеплення 1 до 3. Але у кого з дітей це станеться можна буде побачити не відразу, а в пубертатному періоді. Король, спересердя лаячи Мартіна, не враховує цх нюансів, та він і не генетик, тому може помилятися. Треба, мабуть, вставити невеличке пояснення в цей фрагмент. Дякую, що наштовхнули мене на цю думку. Тепер щодо занадто неадекватної реакції Мартіна на сивину. Наш герой пережив важкий стресовий розлад, обумовлений не лише переміщенням у часі, але й загибеллю всіх, без винятку, сослуживців. Подібні переживання ніколи не минають безслідно, неадекватна реакція може проявитися будь в чому. Ми бачимо це зараз у людей, що приїжджають з фронту. В нашому випадку герою на очі потрапило сиве волося, от він і зачепився.
Тетяна Гищак, Так, можливо. Подумаю над цим.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати