Шамани, мольфари, ясновидиці, матінки, бабки, тарологи, жерці та нечисть...чого тільки не зустрінеш у 

ВІДЬМИ, ЖЕРЦІ ТА ІНШІ НЕПРИЄМНОСТІ

 

- Марфа! - радісно видихнула я. – А в мене тут дещо трапилося, може ви мали з таким діло…

- Я ж тобі все сказала, що знала, - пробурчала вона.

 Але хоч говорить.

- Я все зробила, як ви сказали. Ви праві, тут головне сила.

Не стала я уточнювати, що було б якби та гидота не розсипалася радіоактивною пилючкою. Що з тих відьом візьмеш?

- І що? – насторожилася вона.

- Проблему вирішено, - на позитивчику ствердила я.

- Д-да? – знущально якось прозвучало те «д-да».

А в мене от відразу закрилася неясні підозри.

- Й чого тобі треба…О дванадцятій ночі??? – вереском хриплих котів пройшовся її голос по моїм ніжних нервах.

- А ви раніше бачили відразливо потворних жінок з великою головою, грудьми та животом?

- ЩО? – видихнула вона. – Що ти бачила?!

- В неї ще було таке довге розтріпане волосся. Огидна морда, зуби, як свинячі ікла…- ретельно пригадувала я побачене. – Не знаєте що це?

- Я то знаю, - нервово пролепетала вона. – Але тобі це не допоможе.

- Чого це?

- Вони по одній не ходять. Зграями збираються.

- Хто вони?

- Багато у них імен є. Найбільш відоме – богинки, - трагічним шепотом закінчила вона.

- А що таке богинки? – з насолодою продемонструвала я свою необізнаність.

- Демони, можуть приймати облік звичайних жінок, чорних собак чи котів.

- І як їх позбутися?

- Як оберіг використовують звіробій, сильнішим засобом може бути троян.

- Ясно! – так я вже й побачила, як цей самий звіробій відлякую оту погань, підозрюю, що тут як з речитативом, що вона мені вже дала. – А що вони хочуть?

- Ти де така взялася на мою голову? – зашипіла жінка.

- З Києва я взялася, - буркнула я і собі.

- Схоже, що людство намагається врятуватися від виродження усіма можливими способами, - фиркнула жіночка.

- Це ви на що натякаєте?

- Натякаю, що ти не спинишся поки премію Дарвіна не заробиш.

- Ви взагалі відьма чи інтернет-троль? – обурилася я.

- Я розумна відьма. Того й дожила до свого віку. А ти якась безголова помилка природи.

- І вам всього найкращого, - з пересердя вимкнула телефон й кинула його на тумбочку.