Трохи гумору і містики

Шамани, мольфари, ясновидиці, матінки, бабки, тарологи, жерці та нечисть...чого тільки не зустрінеш у 

ВІДЬМИ, ЖЕРЦІ ТА ІНШІ НЕПРИЄМНОСТІ

 

- Марфа! - радісно видихнула я. – А в мене тут дещо трапилося, може ви мали з таким діло…

- Я ж тобі все сказала, що знала, - пробурчала вона.

 Але хоч говорить.

- Я все зробила, як ви сказали. Ви праві, тут головне сила.

Не стала я уточнювати, що було б якби та гидота не розсипалася радіоактивною пилючкою. Що з тих відьом візьмеш?

- І що? – насторожилася вона.

- Проблему вирішено, - на позитивчику ствердила я.

- Д-да? – знущально якось прозвучало те «д-да».

А в мене от відразу закрилася неясні підозри.

- Й чого тобі треба…О дванадцятій ночі??? – вереском хриплих котів пройшовся її голос по моїм ніжних нервах.

- А ви раніше бачили відразливо потворних жінок з великою головою, грудьми та животом?

- ЩО? – видихнула вона. – Що ти бачила?!

- В неї ще було таке довге розтріпане волосся. Огидна морда, зуби, як свинячі ікла…- ретельно пригадувала я побачене. – Не знаєте що це?

- Я то знаю, - нервово пролепетала вона. – Але тобі це не допоможе.

- Чого це?

- Вони по одній не ходять. Зграями збираються.

- Хто вони?

- Багато у них імен є. Найбільш відоме – богинки, - трагічним шепотом закінчила вона.

- А що таке богинки? – з насолодою продемонструвала я свою необізнаність.

- Демони, можуть приймати облік звичайних жінок, чорних собак чи котів.

- І як їх позбутися?

- Як оберіг використовують звіробій, сильнішим засобом може бути троян.

- Ясно! – так я вже й побачила, як цей самий звіробій відлякую оту погань, підозрюю, що тут як з речитативом, що вона мені вже дала. – А що вони хочуть?

- Ти де така взялася на мою голову? – зашипіла жінка.

- З Києва я взялася, - буркнула я і собі.

- Схоже, що людство намагається врятуватися від виродження усіма можливими способами, - фиркнула жіночка.

- Це ви на що натякаєте?

- Натякаю, що ти не спинишся поки премію Дарвіна не заробиш.

- Ви взагалі відьма чи інтернет-троль? – обурилася я.

- Я розумна відьма. Того й дожила до свого віку. А ти якась безголова помилка природи.

- І вам всього найкращого, - з пересердя вимкнула телефон й кинула його на тумбочку.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Знайомство з героями !
Дорогі читачі, сьогодні хочу ближче познайомити вас із героями моєї книги «Кодекс виживання в Академії Вищих Елементів». Це історія про магію, небезпечну академію, силу, дружбу, суперництво і почуття, які можуть з’явитися
Перекинути лють у щось хтиве⚡новий розділ
Привіт, любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті: «Скандальна угода з босом» — Трохи легше? — Значно. — Завжди можна знайти спільну площину. У нас гарно виходить перекинути лють
1000 прочитань нової історії!❤️❤️❤️
Я тільки нещодавно виклала цю історію, а вона вже набрала 1000 прочитань. Це так швидко і круто! Щиро дякую за такий ажіотаж! Постараюсь радувати розділами якнайчастіше! а ще, хочу потішити вас візуалом Софі на новій роботі!
Що я роблю і чому немає нових розділів чи історій?
Раніше, я вже публікувала, свої плани і т.д., тому зараз, поступово, намагаюсь навести порядок, як в себе в голові, так і в книгах... Я не завжди контролюю, яким чином і що я буду робити в першу чергу, тому зараз, я наводжу порядок
Перша дівка на селі. Знижка.
Сонечки, привіт! Поспішаю поділитися гарною новиною. Сьогодні протягом доби діятиме знижка на літню та романтичну історію ПЕРША ДІВКА НА СЕЛІ яка свого часу була написана на конкурс “Кохання не купити”. Це неймовірна
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше