Трохи гумору і містики

Шамани, мольфари, ясновидиці, матінки, бабки, тарологи, жерці та нечисть...чого тільки не зустрінеш у 

ВІДЬМИ, ЖЕРЦІ ТА ІНШІ НЕПРИЄМНОСТІ

 

- Марфа! - радісно видихнула я. – А в мене тут дещо трапилося, може ви мали з таким діло…

- Я ж тобі все сказала, що знала, - пробурчала вона.

 Але хоч говорить.

- Я все зробила, як ви сказали. Ви праві, тут головне сила.

Не стала я уточнювати, що було б якби та гидота не розсипалася радіоактивною пилючкою. Що з тих відьом візьмеш?

- І що? – насторожилася вона.

- Проблему вирішено, - на позитивчику ствердила я.

- Д-да? – знущально якось прозвучало те «д-да».

А в мене от відразу закрилася неясні підозри.

- Й чого тобі треба…О дванадцятій ночі??? – вереском хриплих котів пройшовся її голос по моїм ніжних нервах.

- А ви раніше бачили відразливо потворних жінок з великою головою, грудьми та животом?

- ЩО? – видихнула вона. – Що ти бачила?!

- В неї ще було таке довге розтріпане волосся. Огидна морда, зуби, як свинячі ікла…- ретельно пригадувала я побачене. – Не знаєте що це?

- Я то знаю, - нервово пролепетала вона. – Але тобі це не допоможе.

- Чого це?

- Вони по одній не ходять. Зграями збираються.

- Хто вони?

- Багато у них імен є. Найбільш відоме – богинки, - трагічним шепотом закінчила вона.

- А що таке богинки? – з насолодою продемонструвала я свою необізнаність.

- Демони, можуть приймати облік звичайних жінок, чорних собак чи котів.

- І як їх позбутися?

- Як оберіг використовують звіробій, сильнішим засобом може бути троян.

- Ясно! – так я вже й побачила, як цей самий звіробій відлякую оту погань, підозрюю, що тут як з речитативом, що вона мені вже дала. – А що вони хочуть?

- Ти де така взялася на мою голову? – зашипіла жінка.

- З Києва я взялася, - буркнула я і собі.

- Схоже, що людство намагається врятуватися від виродження усіма можливими способами, - фиркнула жіночка.

- Це ви на що натякаєте?

- Натякаю, що ти не спинишся поки премію Дарвіна не заробиш.

- Ви взагалі відьма чи інтернет-троль? – обурилася я.

- Я розумна відьма. Того й дожила до свого віку. А ти якась безголова помилка природи.

- І вам всього найкращого, - з пересердя вимкнула телефон й кинула його на тумбочку.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Важко бути письменником
Бути письменником легко. А ось бути впізнаваним письменником — це вже зовсім інша історія! Коли починаєш писати книгу, здається, що найскладніше — придумати сюжет, прописати персонажів, не загубити логіку подій і
Він купив їй крем о п'ятій ранку...
Він купив їй крем о п'ятій ранку. А о десятій розтрощив її телефон каблуком. ? Нова глава вже тут, і вона про Тимура, якого ви ще не бачили. О 03:42, зі склянкою віскі в руці, він гуглить «альбінізм вагітність
Я вам розкажу секрети про "Шептунку""
Радо вітаю на просторах платформи. Якщо Ви ще не читали мою новинку "Шептунку", раджу починати саме зараз. А поки Ви вагаєтеся, розкажу про неї 7 цікавих фактів. Факт 1. Уна — дівчина, якій краще не давати
Зміна ролей....
Ми впевнено крокуємо до фіналу, тому пропоную згадати початок❤️ З чого все почалося... Чоловік повільно присів напроти. Я надто добре знала, на що здатна його магія. Це був маг із рисами обличчя прекрасного бога
Я просто хотіла писати собі тихенько...
От би мені хтось років 15 тому сказав, що щоб стати письменницею, яку читають, треба стати блогером )) Я ж як все собі уявляла? Маленький будиночок десь посеред лісу. Я сиджу собі, пишу своє, знищую всесвіти, нікого
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше