Друзі,

липень приніс нам ряд чудових по-літньому спекотних новинок, і мені хочеться ними з вами поділитись.

1. Це моя романтична історія “Півподиху до кохання”. Для мене де дебют в жанрі сучасного любовного роману і я досі не вирішила чи продовжу писати у цьму жанрі чи повернуся у фентезі чи буду їх поєднувати. Тому ваші коментарі та підтримка так важливі для мене. Читайте і пишіть що думаєте)
2. Новинка від Роми Аріведерчі в жанрі молодіжної прози з іскрометним гумором та прекрасною іронією “Красиво обманути” (тиць на назву). 
3. Гостросюжетна новинка від Анни Шторм “Вкради мене знову” про яку я розкажу детальніше. 

(Щоб відкрити книгу - натискайте на обкладиночку)

Чим вона вас зачепить? 

Думаю, цікавим поєднанням класики любовного роману з забороненими почуттями та справжнього екшну з викраденням і пограбуванням уже з перших сторінок. 

“Всім стояти, це пограбування!” – я думала, це кажуть тільки в кіно до моменту, коли так розпочався мій день. 

А ще я думала, що банки грабують тільки невдахи, але цей… Кляті коліна зрадливо затрусились. Не від страху. Просто він був такий кіношно-класний що я не вірила в справжність ситуації, доки не опинилась в… багажнику його авто.

***

Ева – наречена банкіра та хороша дівчинка. Була, доки не потрапила в руки бандиту-грабіжнику і тепер… дороги назад немає. Бо коли дотики обпалюють, а серце вилітає з грудей – минуле втрачає всі сенси. 

В книзі є: 

#владний харизматичний герой

#дуже відверто

#несподівані повороти сюжету

#ХЕ

Переконала зазирнути? Якщо ні, ловіть кусь:

– Я нічого не памятаю! І ваших облич не памятаю! В мене фізіогномічний кретинізм! – випалюю, щойно двері за нами закриваються. 

– Не галасуй так, крихітко. Бо Шрам з Сивим прийдуть заспокоювати. – стомлено відповідає, уважно вивчаючи мене проникливим поглядом.

– Добре. Скажу тихо: я нічого не знаю, не памятаю і в мене нічого немає! Я вам не потрібна абсолютно! Зі мною тільки проблеми! Може, ти мене відпустиш? – вже благально додаю, дивлячись у його темні очі. 

І все ж, який він до біса вродливий! Високий, з правильними рисами обличчя, масивним підборіддям та неймовірно гарними руками… Я таки брешу, його я точно запам'ятала! 

– Вибач, ти… Як тебе звати? 

– Ева! Евеліна! – видихаю. Знову в мене туман в голові від його близькості й вигляду. Божевілля якесь! Мара! 

– Ти – наша гарантія, Ево. – вимовляє, мовби смакуючи кожен звук мого імені. На ньому його голос стає скрадливішим, нижчим… 

– Я-яка г-гарантія? – збиваючись питаю. 

– Гарантія, що ми зможемо вирватись і обміняти тебе на власну втечу, коли нас накриють. А, не бери в голову! Головне, що ти маєш зараз знати: я тебе не скривджу. Якщо будеш слухняною дівчинкою, звісно.

***

Приємного читання!