Нетрадиційно... і з гумором. ;))

Доброго вечора, любі читачі ))

 

Кумедний, милий Даня здатен зачарувати не лише свого боса.))

Запрошую і вас з ним познайомитися. ;))

 

"СОЛОДЕНЬКИЙ ПАМПУШОК ТА БОС-ЛАСУНЧИК"

 

 

– І куди це ми так поспішаємо? – іронічно посміхнувся Ярослав Олександрович, повертаючи Даню на «грішну землю» зі світу мрій.

Кліпнувши декілька раз очима і судомно зітхнувши, Даня нарешті усвідомив, що то в нього щось спитали. І красномовно задерта брова натякала, що бос чекає на відповідь.

– Я… – просипів Даня, і кисень в легенях знову скінчився.

Як і всі думки в голові. Все що зараз він відчував, це те, як міцно притиснутий до бажаного тіла. Саме до того, до якого стільки часу мріяв доторкнутися.

– Я… – знову спробував відповісти щось адекватне і зашарівся. – Я… забув.

 

 

Ярослав Олександрович трохи схилив голову на бік і примружив очі.

А Даня не відразу навіть зрозумів, що той тихо сміється. По-доброму, але точно над його далекою від адекватності поведінкою.

Не відразу помітив, бо реально залип, замилувався очима, які в цей момент були так поруч. Настільки, що він міг роздивитися золоті краплинки на коричневому кружалику.

Погляд неслухняно перемістився на губи боса, розтягнуті в посмішці і все одно такі звабливі. Даня мимоволі облизнув свої. Ірраціональне бажання доторкнутися до таких бажаних чужих губ підштовхувало притиснутися ще щільніше. Простягнути руку і легесенько торкнутися їх подушечками пальців. А потім… Так же легесенько притиснутися губами.

І потяг той був надто сильним. Добре що хоч інстинкт самозбереження, відчуваючи яку халепу вони зараз собі створять, нарешті прийшов до тями і включив в голові сирену «Тривога!»

Судомно зітхнувши і закривши очі, Даня трусонув головою, розбурхавши ще більше свої кучерики. І вже збирався відсторонитися від боса, коли той зробив те, чого Даня точно не очікував. Притиснув його ближче і шумно потягнув носом повітря дуже близько біля вуха.

Що це було і навіщо? Це питання в збентеженому мозку Дані навіть не встигло сформуватися. Бо виникла зовсім інша і більш складна проблема...

 

ЧИТАЄМО ТУТ

 

Захоплюючого читання!

Ваша руда бестія ;))

Группа в Фейсбук про мої книги))

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Незвичайні відносини,але ж такі переживання відбуваються, як і серед решти закоханих людей і все це приправлено гумором. Дякую!❤️

Маріанна Аріна
02.07.2023, 14:42:34

Наталья Русанова, Дякую! Дуже рада, що книга сподобалася. І цілком погоджуюсь - люди, незалежно від орієнтації, мають право на своє особисте щастя. )) Любов врятує світ. ))

avatar
Amara
01.07.2023, 21:30:53

Дуже цікава книга, моментально полонить. Раджу усім ;)

Маріанна Аріна
02.07.2023, 14:41:04

Amara, Дякую за такі добрі слова на адресу цієї моєї книги. ))

avatar
Єва Райн
01.07.2023, 20:55:21

Класна книга) З гумором)

Маріанна Аріна
01.07.2023, 21:06:42

Єва Райн, Дякую ))

Інші блоги
Букнет шукає відеомейкерів і креаторів!
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Оповiдання «клІтка».
Пропоную і Вам, дорогий читачу, приєднатися до їхнього непростого діалогу та зробити свої висновки. Діліться своїми думками в коментарях, сперечайтеся з героями і, якщо історія вам відгукнулася, не забувайте натискати
Відгук на книгу «наша отрута»
Відгук на роман «Наша отрута» Автор: Дана Новак В рамках марафону взаємного читання від Ірини Скрипник. ✨♥️✨ Роман з перших сторінок занурює читача в похмуру та напружену атмосферу Бразилії 1970 року.
Пройти по граблях або Ефект Невдах
Сум, нещастя та розчарування, а не людина. Це про тих, які знаходяться на іншому полюсі. І якщо ми вже знаємо, що з одного боку везунчики, то логічно, що з іншого будуть невдахі. Про них розповідати - марна трата часу. Але
Повернення
Друзі, поспішаю до вас з новою главою роману Коли серіали стають реальністю УРИВОК ❣️ Він з'їдає луску , через декілька секунд Лі Йона падає на коліна від різкого болю, Нам Джи хотіла підбігти, але лис жестом
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше