Остання з роду Лаффон: Магія Рейвах / другий анонс

***

Діставши із шафи ілюстрації, почала переглядати їх. Побачивши портрет Астарота, відчула тремор у руках. Пригадавши його слова, скривилася. Як демон міг знати її потаєні почуття? Даніель дав їй надію. Вона повірила, що більше ніколи не буде самотньою. Змирилася, що він може бути відсутнім кілька днів чи навіть тижнів, адже в нього є обов’язки перед Орденом. Довірилася йому! Знову впустила почуття у своє серце! Проте зараз тижні невідомості були болісними. Було неприємне та гірке відчуття, ніби то була остання їхня мить разом. Агата боялась знову втратити кохану та рідну людину, й цей страх ніби лещатами сковував серце. У душі була порожнеча. Відчуття смутку ламало її зсередини. Зім’яла ілюстрацію Астарота й кинула папір на підлогу. Перевела подих і між різними ілюстраціями побачила фото доньки Мілени. Агата зобразила її на хмаринках. Провівши пальчиками по паперу, через сльози всміхнулася.

— Всім серцем вірю, моя донечко, що твоя душа віднайшла дорогу до рідних. І ти поряд із батьком Анрі, бабунею та дідусем, — прошепотіла, й сльози, стікаючи по її щоках, впали на папір. — Буду завжди любити тебе всім серцем.

Почувши шарудіння, Агата оглянулася. Кіт грався папером. Лаффон, присівши на підлогу, забрала в Даркі один малюнок, на якому був зображений незнайомий молодий юнак. Провівши долонею по ілюстрації, відчула тепло й легке поколювання в пальцях. Дивлячись на малюнок, не могла пригадати, коли саме намалювала його. Агата, перевівши подих, зненацька відчула первісний страх і задуху. Від неконтрольованого тривожного передчуття заплющила очі й стиснула вуста, щоб не закричати від несподіваного болю. Енергія вийшла з її тіла, й будинок здригнувся. Стиснувши вуста, Агата важко зітхнула й розплющила очі. Кілька хвилин сиділа на підлозі й намагалася зрозуміти, що з нею відбувається. Поглянувши на Даркі, який заховавшись під крісло й тремтів, зітхнула. Кіт нявкнув й, вийшовши зі своєї схованки, потерся об руку Лаффон. Вона зібрала все до купи, крім малюнка з донькою, й поклала ілюстрації в шафу. Піднявши портрет Астарота, порвала його й на кухні викинула маленькі папірці в смітник.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дар'я Новицька
20.06.2023, 19:56:36

Чекаємо! Нехай натхнення не полишає!

Ірина Кузьменко
20.06.2023, 20:05:15

Дар, Щиро дякую, мила ❤️ Дякую за арт, який ідеально підійшов для створення плей-листу!)

Інші блоги
Знижка на зорі
Слава Україні! Гарної всім днини! Я сьогодні коротко, тому що понеділок, і після вихідних, та ще й влітку, мріється тільки про пляж та мохіто, але маємо те, що маємо. Треба брати від життя
Моя перша передплата й подяка
Вітаю, мої любі читачі й читачки! Сьогодні відкрилася моя перша передплата на книгу «Таємні лабіринти ельфійського кохання» Чомусь мені було надзвичайно страшно натиснути «почати продавати». Про це можна
Емоції при поезії
В мене на телефоні вже 70 віршів і зламана душа Хто казав, що написання поезії допомагає справитися з емоціями? Не ведіться. Це брехня Під час написання мене розриває на друзки конкретно, особливо від кількості неочікуваних
Боротьба з творчим вигоранням
Привіт усім відвідувачам блогу! Зізнаюся чесно, що останні дві неділі я перебувала в деякому творчому ступорі. Навіть відвідували думки, що я кину писати. Я не заходила на букнет, нічого не читала і не писала. Думала, що якщо
Новинка!!!
Всім привіт, вирішила до вас завітати з новинкою, яку ще буквально тиждень назад не планувала викладати, але подумала чого тягнути, і виклала. Це перша книга з циклу "Брат і сестра. Дві історії кохання". Друга вже є на
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше