Остання з роду Лаффон: Магія Рейвах / другий анонс

***

Діставши із шафи ілюстрації, почала переглядати їх. Побачивши портрет Астарота, відчула тремор у руках. Пригадавши його слова, скривилася. Як демон міг знати її потаєні почуття? Даніель дав їй надію. Вона повірила, що більше ніколи не буде самотньою. Змирилася, що він може бути відсутнім кілька днів чи навіть тижнів, адже в нього є обов’язки перед Орденом. Довірилася йому! Знову впустила почуття у своє серце! Проте зараз тижні невідомості були болісними. Було неприємне та гірке відчуття, ніби то була остання їхня мить разом. Агата боялась знову втратити кохану та рідну людину, й цей страх ніби лещатами сковував серце. У душі була порожнеча. Відчуття смутку ламало її зсередини. Зім’яла ілюстрацію Астарота й кинула папір на підлогу. Перевела подих і між різними ілюстраціями побачила фото доньки Мілени. Агата зобразила її на хмаринках. Провівши пальчиками по паперу, через сльози всміхнулася.

— Всім серцем вірю, моя донечко, що твоя душа віднайшла дорогу до рідних. І ти поряд із батьком Анрі, бабунею та дідусем, — прошепотіла, й сльози, стікаючи по її щоках, впали на папір. — Буду завжди любити тебе всім серцем.

Почувши шарудіння, Агата оглянулася. Кіт грався папером. Лаффон, присівши на підлогу, забрала в Даркі один малюнок, на якому був зображений незнайомий молодий юнак. Провівши долонею по ілюстрації, відчула тепло й легке поколювання в пальцях. Дивлячись на малюнок, не могла пригадати, коли саме намалювала його. Агата, перевівши подих, зненацька відчула первісний страх і задуху. Від неконтрольованого тривожного передчуття заплющила очі й стиснула вуста, щоб не закричати від несподіваного болю. Енергія вийшла з її тіла, й будинок здригнувся. Стиснувши вуста, Агата важко зітхнула й розплющила очі. Кілька хвилин сиділа на підлозі й намагалася зрозуміти, що з нею відбувається. Поглянувши на Даркі, який заховавшись під крісло й тремтів, зітхнула. Кіт нявкнув й, вийшовши зі своєї схованки, потерся об руку Лаффон. Вона зібрала все до купи, крім малюнка з донькою, й поклала ілюстрації в шафу. Піднявши портрет Астарота, порвала його й на кухні викинула маленькі папірці в смітник.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дар'я Новицька
20.06.2023, 19:56:36

Чекаємо! Нехай натхнення не полишає!

Ірина Кузьменко
20.06.2023, 20:05:15

Дар, Щиро дякую, мила ❤️ Дякую за арт, який ідеально підійшов для створення плей-листу!)

Інші блоги
Бонусний розділ 18+ до Спадкоємця
Невеликий подаруночок для повнолітніх читачів циклу "Дикі Землі"! БОНУСНИЙ РОЗДІЛ 18+ до "Спадкоємець у Дикій Академії" Уривок: – Тагіре… – Мм? – А ти не хотів би щось нове спробувати… – нарешті
Зимова пісня
Доброго вечора! У нас сьогодні такий гарний сніг кружляв. І хоч я не люблю зиму, але сніг все ж красивий. До цієї чарівної зимової погоди в мене вийшла зимова пісня. А ви любите зиму? Чи більше по літу, як я? До речі, останній
Книга-пісня. Дубль 6
Слава Україні! Цей вечір повинен бути чудовий у всіх сенсах цього слова, тому що ми пережили цей день. Вітаю, спільното. Моєму втомленому тілу та голові хочеться чогось приємного для душі.
що це?
Чи не занадто говорити людині "я в тобі розчиняюсь" коли ти справді так відчуваєш?
Гарячі новинки
Мої найкращі читачі! Моя історія "Право на щастя" потрапила у віджет гарячих новинок. Ви не уявляєте, як я зраділа цій події. Здається така дрібниця, але ж ні! Це просто вау! Дякую вам усім за те, що цікавитесь,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше