Остання з роду Лаффон: Магія Рейвах / анонс :-)

*** 

Глибокий вдих. Гаряче повітря увірвалося в легені. Агата розплющила очі й, піднявшись на ліктях, поклала долоню на груди. Відчуваючи нестримне серцебиття, озирнулася. Голі чорні дерева були вигнуті в химерні форми. Земля з тріщинками, а на захмареному небі іскрила блискавиця. Почулося протяжне виття, й тіні почали ширяти туди-сюди. Побачивши туман, який, ніби жива істота, повільно наближався, не в змозі піднятися на ноги, жінка почала відповзати. Помітивши постать із крилами в тумані, хотіла закричати, однак навіть не змогла вимовити й слова. Вона не з полохливих, але, перебуваючи в цьому місці, заклякла від невіданого.

Постать вийшла з туману. Агата, захитавши головою, побачила чоловіка, який пильно дивився на неї. Він був у білому костюмі, що досить дивно виглядало в нашій місцевості. Високий шатен із пронизливими блакитними очима, легкою щетиною на обличчі та борідкою. Він, наблизившись, легко всміхнувся й промовив:

— Я знаю твої страхи, Агато! І не лише я. Ти свідомо блокуєш свої демонські сили. Однак могутність не дорівнює самітності. Щоб досягати успіху, бути щасливою та насолоджуватися життям, не завжди потрібен другий пілот. А ти обманюєш себе й боїшся знову залишитися самотньою. Боїшся знову відчути смуток від втрати.

Агата заціпеніла. Вона пізнала його. Він був її маренням, образом на папері та відголоском із минулого. Округлила очі й піднялася. Гілля боляче вдарило в обличчя, й Агата, зойкнувши, відсахнулася.

— Що тобі потрібно від мене, Астароте? — нахмурившись і стиснувши кулаки, запитала.

Демон у чоловічому образі, хмикнув і зробив крок. Агата, дивлячись у блакитні чоловічі очі, стояла на місці й навіть не поворухнулася. Кількахвилинний ступор пройшов, і на заміну йому прийшло почуття огиди. Астарот — вищий демон, могутній герцог пекла, який має в підпорядкуванні сорок легіонів демонів. До падіння був Серафимом. І також є родоначальником роду Лаффон.

— Моя дівчинко, ти не можеш вилікувати зранену душу та зібрати уламки свого серця воєдино. Кохання — це віддзеркалення ненависті. Ти або приймаєш ці почуття, або згораєш до тла від них. Я відчуваю твоє страждання й внутрішню боротьбу. Вони ламають тебе зсередини. Я прийшов заради тебе.

Агата закотила очі й голосно фиркнула.

Астарот пильно поглянув і додав:

— Самопожертва заради кохання. Це так зворушливо й трагічно одночасно. Дам пораду, мила Агато, не роби моїх помилок. Ніхто не оцінить твої намірів боротися заради якихось там навіяних почуттів. Кохання не рятує світ, а спотворює та руйнує все.

— Вищий демон — мислитель. Можливо, через твою балаканину тебе виперли з демонської ієрархії й помістили в клітку?

*** 

Бережіть себе)))