Чи змогли б ви допомогти своєму ворогу?
Сьогодні не буде продовження книги "Бути людиною", а вже завтра. Тому вирішила замість цього написати блог))
Знаєте, життя інколи підкидає сюрпризи. Неприємні несподіванки або, як то кажуть, підкладає свиню)). От і Степану така свиня дісталася, а точніше свин)). Який ледь не щодня витягує з нього терпіння, ниточка за ниточкою. І все ніяк цей клубок не закінчується. Але знаєте, можливо це на перший погляд вони не приємні ці сюрпризи, але, насправді, вони роблять нас кращими? Терпеливішими, стриманішими, людянішими…бо як можна навчитися пробачати, якщо нас ніхто не ображає? Або ж як знати чи ти сам будеш людиною по відношенню до інших, якщо не потрапиш в складну ситуацію? І саме дивне це те, що інколи, тикаючи іншим у їх недоліки, ми не помічаємо власних, ще грубших помилок. Адже, бути людиною це не означає не робити помилок, це щей вміння їх визнати, виправити. Це мати силу не тільки пробачати, але й мати сміливість сказати – пробач. Щиро, визнаючи свою неправоту, вбиваючи власну гординю та егоїзм.
Бути людиною – це складно, а бути людяним ще важче. Це аж ніяк не легко, та щей не вигідно, але це однозначно гідно.))
Тому, завтра запасайтеся людським терпінням, бо зустрінемося з Тамарою не тільки в спогадах Артура, але вживу. І завдяки їй дізнаємося ще одну дуже важливу деталь з його життя.
А поки нагадую як виглядають герої книги)
Степан Артур
А що для вас означає бути людиною?)
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх, Ін, як хочеться вірити, що цей досвід стане обом на краще
Інна Турянська (Innaturianska), ❤❤❤
Думаю, в їхньому випадку велику роль грає де і як все сталося. Якби Артур залишався і на війні козлом, може Степан і інакше реагував, але він побачив його з нової сторони. Тому сподіваюся, цей випадок піде на користь. Щодо Тамари... боюся уявити чергову зустріч з цією божевільною жіночкою.
Юлія Міхаліна, Ну я думаю, що якщо би Артур залишався козлом, то мабуть він і на війну би не пішов)) а так значить дійсно хоче щось змінити)
Ну а Тамара ну звісно так( , доведе Артура
Як то кажуть: все залежить від обставин. Інколи вороги стають ближче по духу, ніж друзі, й навіть руку допомоги можуть простягнути. По-різному буває, тому я ніколи не зарікаюсь, за вкрай рідкісними випадками. Бо бувають справді вороги. Точніше, просто підлі люди, котрих я прощати не хочу.
Лара Роса, З у всіх проблеми ) мені здається бувають
Оу, вже навіть не знаю... Моє розуміння бути людиною кардинально розходиться з розумінням цього у світі... Переконуючи себе у своїй правоті, мене звинувачують у зворотному і що це все справа мого "его"... Іноді знається, що я прогинаюсь... Але. В мене завжди знаходиться "чарівне але" після якого я переконую себе, що бути людиною — це бути мною))))
Інна Турянська (Innaturianska), Звісно)) Головне комфортно)))
Ця школа... Вона була потрібна для обох. І вони мали опинитися один поряд з іншим, щоб виправити свої життя.
Selene Evance, Дійсно так і є)
У чоловіків є свій кодекс поведінки, вважаю
Тим більше, в умовах війни...це ще гостріше!
Я думала, що Артуру як раз треба пройти цей шлях, на війні,
Але от виявилося, що і Степану свиня недарма трапилась)
Іра Сітковська, Ви так влучно написали))....дійсно недаремно попалася, бо і Степану потрібні зміни, от тільки чи він це зможе прийняти і побачити.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати