Трішки про новини й новинку)

 

Доброго тихого вечора! 

В мене сьогодні трішки новин) 

Несподіваний поворот зовсім скоро чекає нас в моїй історії 

“Мама на годину”

Який - дізнаємось вже через одну продочку.

А поки шматочок з тієї, що готується вийти сьогодні:

 

– Так. Але ж, тут така страшенна помилка була! Якийсь збій, чи староста помилився, але, уяви! Твій залік поставили Олегу Дмитренку. А тобі – його “незараховано”. тебе ледь не відрахували! А я ледь не посивіла! Так соромно, мій же прорахунок!

– Помилки трапляються. Тим більше, в нас ініціали однакові. 

– Так! Але на відрахування навіть документи вже готові були! Якби не той гарний чоловік, друг нашого Дмитра Сергійовича, то могли отак, не розібравшись…

– Друг? – надто різко запитую. Неприємне почуття повзе по серцю. Мов гидка комаха слизькими, чіпкими лапками. 

– Так. Такий гарний молодий чоловік. Блондин, як і ти. І, до речі, теж з малюком був! От він так сердито на Сергійовича дивився! І мене викликали. Добре, що там вже все й прояснилось! 

Викладачка говорить ще щось, і ще, і ще. Та я її вже не чую. Влад обіцяв нічого не робити за спиною. А тут якось дізнався і кинувся вирішувати мої проблеми? То не дивно, що на мене тепер всі так косяться! Певно, вважають утриманкою чи коханкою впливового хлопця, який і вчитись не обов'язково! 

Від образи нестерпно щипає очі. нашвидку прощаюсь, забираю заліковку та відомість і майже вибігаю з аудиторії. Хочу додому. В тишу... Ще не знаючи, що мене чекатиме сюрприз...

Як бачимо, Влад накосячив) Однак, це не основна його проблема. Бо скоро на серце його Саші з'явиться ще один несподіваний претендент) 

***

А ще вийшла на фінішну пряму моя співавторська з Анною Шторм  історія 

“Не дуже владний бос для залізної леді”

І, хоч спочатку вона, за бажанням Анни, планувалась досить лайтовою, без екшну не обійшлось)) 

Уривочок:

Коли саме прийшло розуміння, що з Жанною щось трапилось, Тихін не пам’ятав. Воно просто прийшло, і все. Відчинило двері з ноги і повідомило, що буде відтепер жити в голові. 

Таке вже бувало. Хоч пошуки зниклих людей й не специфіка відділення Маєвського, однак кілька разів брати участь в масштабних пошуках доводилось. Особливо страшно було, так відверто страшно і Тихін цього не соромився, коли шукали дітей. 

Пам'ятав він і відчуття, коли зі сповненого надії “Та посварились, та загрався з друзями чи заблукав” вмикалась червона лампочка: “Все не просто так. Викрадення, чи інший злочин”. 

І тоді ж приходило розуміння, що кожна хвилина на вагу золота. А точніше, на вагу людського життя. Але тоді Тихін ще міг зберігати холодною голову, аналізувати, співставляти, відмічати якісь умовні “стрілочки”. 

У випадку з Жанною все було значно складніше, бо, по-перше, було вже витрачено багато часу, а по-друге діяти і думати холодно й професійно Тихін не міг. Шалений коктейль з провини, що відпустив, гніву на себе, що не копнув глибше, тривоги, страху, і жахливих думок, раптом шукати вже пізно пошукам не сприяв. 

Майже фізично відчуваючи, як час спливає крізь пальці, Тихін прийняв важке, але, можливо, єдино прийнятне зараз рішення. 

І тому стояв перед Петром Миколайовичем і чітко бачив в дзеркальних дверцятах шафи що таке “як у воду опущений”. 

Читати можна тут. Книга безкоштовна і йде до фіналу. 

***
А щоб не пропустити наші новинки - підпишіться на сторіночки авторів. Моя новинка вже на старті) 

Хто не читав оповідання 

“Шалене літо з вовками” 

- запрошую. Вона буде тісно з ним пов'язана) Про неї розкажу трішки пізніше) Поки можна вгадувати, про що вона буде))

Поки натякну артиком від неймовірної авторки і артерки Дар‘ї Новицької

***

А поки я писала блог, прилетіла новиночка від колеги) Просто не можу не поділитись. Знайомтесь:

“Заміж на спір”

Вирішив найняти блогера для реклами свого готельного комплексу, а замість того отримав руду вередливу скабку.
Мало того, ця дзиґа вирішила використати мій готель, щоб знайти собі нареченого-мільйонера.
А щоб остаточно добити мій бізнес, збирається знімати все на камеру та викладати в Інтернет.
Доведеться особисто з нею познайомитися та поставити нахабницю на місце.

***

Приємного читання і вражень!

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Lyudmyla Kovdrysh
31.05.2023, 16:27:32

О новинка скоро буде! Вовки то клас)))
Вже в режимі очікування))❤️❤️❤️

Єва Райн
31.05.2023, 17:27:26

Lyudmyla Kovdrysh, Так, зовсім скоро ще вовчиків додасться)) ❤️❤️❤️

avatar
Олена Блашкун
31.05.2023, 15:49:53

Круті новини)))
Дякую)))

Єва Райн
31.05.2023, 16:03:43

Олена Блашкун, Будь ласка) ❤️❤️❤️

avatar
Олена Гушпит
31.05.2023, 15:40:18

Оооо, новиночка буде!!! Так люблю…!!! ::)))

Єва Райн
31.05.2023, 16:03:32

Олена Гушпит, Так, активно готується) ❤️❤️❤️

avatar
Кейтрін Шкроб
31.05.2023, 15:39:44

Бажаю натхнення, щоб не переставати творити

Єва Райн
31.05.2023, 16:03:05

Кейтрін Шкроб, Щиро дякую! Навзаєм) ❤️

avatar
Віра Вікторівна
31.05.2023, 15:28:59

І що це за претендента ти нам підготувала?) Мало Владу не доспаних ночей через дитину?) Дякую за цікаву історію та за пропозиції♥️♥️♥️

Єва Райн
31.05.2023, 16:02:52

Вера, Через одну продочку дізнаємось)) ❤️❤️❤️

avatar
(Ivanka)
31.05.2023, 15:23:32

Дякую, Єво. Люблю ваші книги ♥️

Єва Райн
31.05.2023, 15:24:21

(Ivanka), Дякую! Неймовірно приємно)

Інші блоги
Як часто ви змінюєте сюжет книги? Створення...
Ох, навіть не злічити скільки разів я починала писати книгу, а потім переписувала все це. І не просто кілька рядків, а часом змінювала події, світ та навіть жанр... Але я ніколи при цьому не викидала попередній варіант. Вони
Яке ваше ставлення до невичитаних текстів?
Вітаннячка, мої любі! Довго я виношувала в собі цю тему й вирішила таки описати її, хоча переймаюся тим, що мене за мою думку, ймовірно, осудять. Так сталося, що я вже третій рік освоюю професію редактора, ба навіть більше —
Рецензія на роман “шовковий шлях “борисфена”
Сторіччя дев’ятнадцяте. Що ми бачимо? В Україні – кріпаччина, в Петербурзі – цар. Немає Січі, немає Гетьманщини (із пісні ТНМК "Історія України за 5 хвилин") Ця рецензія на роман “Шовковий шлях
Розпочнемо тиждень так?)
Зі знижки розпочнемо цей новий тиждень! Я тебе (не) згадаю - Ти одружишся з Вікою? - Дивлюся на чоловіка, який ще нещодавно був моїм нареченим і не впізнаю. - Так, - безжальна відповідь, ніби ножем проходить по моєму серцю. -
Творча відпуска
Творча відпустка. Дорогі читачі! Після написання двох історій і вичитки +/- ста сторінок я втомилася. Беру відпустку до кінця літа, на той час якраз прийде
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше