Що спільного між Тарантіно і моєю "Лісовою піснею"

Останні кілька фільмів Квентіна Тарантіно нагадують вигадливий сеанс психотерапії, в якому режисер переграє відомі трагічні епізоди на свій лад.  В них він змінює те, що в житті змінити неможливо - карає злих персонажів та зберігає життя тим,  хто в реальності постраждав від їхніх рук. 

До Квентіна мені дуже далеко, але моя «Лісова пісня» має дещо спільне з фільмами відомого режисера. В цій книзі я також переграла історію кохання лісової мавки по-своєму (події відбуваються в сучасному світі та по іншому сценарію) 

Колись мій чоловік (він актор) виконував одну з головних ролей в однойменній виставі. Я подивилася її разів 80! Вивчила пʼєсу напамʼять і могла, мабуть, замінити на сцені будь-кого з акторів в разі необхідності)))  

  П'єса «Лісова пісня» Лесі Українки стала для мене знаковою у житті. Вона залишила незабутній відбиток у моєму серці. Тож всю любов і вдячність за це я вилила у власну книжку, яку ви можете прочитати безкоштовно на Букнет

"Лісова пісня" ТИСНИ, ЩОБ ЧИТАТИ

Запрошую в останній день весни поринути у весняну історію кохання (а справжнього чи ні, зрозумієте, коли прочитаєте)))) Бо я ж люблю, коли все не так просто)))

P.S.: Впевнена, ви полюбите Пундика)))

З любов'ю в серці та побажаннями мирного дня, Ірина Гранч