Антигерої

Любите незвичні історії? Тоді вам сюди!  Владний герой, красень бос, та кохання, яке змушує закрити очі на всі недоліки. Але героїня… цю героїню вам захочеться придушити. Цинічна, зухвала, корислива. Проте під маскою байдужості прихована поранена душа. Емоційно, чуттєво, історія, яка не залишить байдужим.  Мова йде про сучасний любовний роман “Звабниця”, який лоскотатиме нерви.

Сьогодні на цю книгу діє ЗНИЖКА. Встигніть придбати нетипову, повчальну історію за привабливою ціною.

Анотація до книги "Звабниця"

Таких жінок як я, часто називають утриманка, мисливиця за грошима та коханка. Це не ті синоніми, якими можна пишатися, але всі вони про мене. Полювання на багатих чоловіків, завжди було частиною мого життя. За наказом залицяльника, що тепер утримує мене, довелося влаштуватися працювати в офіс його конкурента та стати шпигункою. Власник компанії красивий і надзвичайно багатий, чим і прикував мою цікавість до себе. Проте грати на два боки виявилося не просто, як і вирватися з чіпких лап кримінального авторитета. Несподівано у мою гру втрутилося кохання і здається це той випадок, коли хижак легко може стати здобиччю та потрапити у власну пастку. 

 

Уривок:

– Якщо непорозумінь вже немає, то сподіваюся ви більше не будете чіплятися до МОЄЇ дівчини? – мені сподобалося якою владною інтонацією він виділив слова «моєї дівчини». Від цих словосполучень аж мурашки по шкірі пробіглися. Чоловік зі суворим обличчям продовжував, - до речі, хочу побачити кошторис, покажіть мені його.

Керівник відділу з блідим обличчям підійшов до столу, взяв документи та тремтячими руками простягнув їх Владу. Мій вдаваний хлопець схопив білі папірці й з такою непідробною ніжністю у голосі мовив, що ці мурашки які вже й так бігали моїм тілом, почали витанцьовувати нестримний вальс:

– Ходімо, люба, будемо виправляти твої помилки.

Ці слова зігрівали душу. Мені подобається бути дівчиною Влада Оксинчука, навіть тимчасовою і вдаваною. За моєю спиною немов виросли крила і, піднявшись над підлогою, я вже не йшла, а летіла, зловившись за гарячу долоню свого рятівника. Порожні коридори здавалися квітковою стежиною серед тернового шляху. Ми йшли мовчки, але в цій тиші я багато почула слів від свого серця, яке після знайомства з Владом, прокинулося від довгого сну. Мені подобався цей чоловік, його владність, суворість, розсудливість. Зараз у ньому й крихти не залишилося від того нестримного пристрасного хлопця який цілував мене в автомобілі й це заворожувало. Хотілося перевірити, чи зможу я ще раз розбурхати у ньому цей сплячий вулкан, що здається тільки й чекає нагоди вирватися на волю.

ЧИТАТИ ТУТ!

wLJpTd7ef822iyNMw8FfZcxh3Kze2ryWscmLplSFrGsdMj7MR6XH4K1tPRTISaBoHkVhugDw4OHtYqhpGLDtTFf375aP7xst7mnVssuHoyo5G8jQ3b1CXrqPbRIq0Uncqnt0mi5vG-PWHG560DOqn-4

Також сьогодні діє знижка на історичний любовний роман Тані Толчин “Світанки Сонячних Пагорбів” та СЛР "Спокута любов'ю" Юліанни Бойлук і Анни Пахомової.

вийшла нова глава мого любовного фентезі в процесі “Кохана для чужинця”. Заходьте на вогник!

Приємного читання та мирного неба!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Юлія Богута
20.05.2023, 11:54:42

Дякую

Юлія Богута, Дякую за увагу!

avatar
Віра Вікторівна
20.05.2023, 11:38:50

Дякую за згадку про цікаву, не просту емоційну історію♥️♥️♥️

Вера, Дякую за увагу!

Інші блоги
⚜️ Між двома подихами ✨ світлопис☺️
✨Доброї ночі, творча спільното!✨ Нові глави вже на сайті! Але день для нашого картографа не був надто легшим за ніч на дивовижній Вежі Морського Світла в Ард-Лірі. Крутити увесь час динамо — не дуже
Редагування.
Я почала писати цю книгу лише місяць тому. Тому матеріал поки що сирий, місцями нерівний і, можливо, не завжди складений так, як хотілося б. Чесно кажучи, я й сама не все перечитувала. Деякі моменти навіть зараз даються
Дай мені шанс: сповідь кілера.
Хто чекав новинку про Назаренка та Вікторію? Вітаю! А хто не чекав — вам сюрприз! Зустрічайте: нова захоплююча історія в жанрі жіночий роман-трилер. Вас чекають протистояння характерів сильних героїв, пригоди, складні
Він це зробив??
Прокидаюся в підземеллі! Голова болить, кінцівки не слухаються. Намагаюся підняти руку, щоби протерти очі. Й із жахом дивлюся на зелену пазуристу лапу. Я обернулася?? Озираюся навколо. Голова болить, звуки якісь дивні, і
Обкладинка. Як частина втраченого життя.
Ця обкладинка для мене — не просто картинка. Будинок на ній — це мій справжній дім. Саме тут я разом із дітьми прожила сім місяців окупації. А гора на задньому плані — особливе для мене місце. Коли зник зв'язок
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше