"Його всупереч"

Вітаю, мої любі читачі!

Ми крокуємо до фіналу історією про внутрішні переживання під назвою "Його всупереч"!

Неоднозначні герої з сильними характерами, але відбитком від пережитого у минулому продовжують палати у глибинних переживаннях, які мучать та не дають спокою.

Прихована емоційність Дем'яна Лісовського набуває таємничої спокуси, а вир подій у житті Марії Зоряної настільки хвилює, що захоплює вашу увагу.

Я запрошую вас до читання!

♡♡♡

— Дивись, он він! Лісовський Дем'ян, — шепоче Саша Сомова, пальцем вказуючи на юнака біля спортивного авто.
Лісовський… Дем'ян…
Прізвище мені не знайоме, тільки ім'я.
У моїй пам'яті воно все ще належить хлопцеві, якого я нарікала героєм.
Тому, хто врятував мене від побиття, зберігши життя, а потім став моїм захисником.
Тому, хто зрадив. Кинув. Забув, так і не виконавши дану мені клятву.
Дем'ян. Ім'я зрадника, ім'я рятівника.
Але це точно не він. Мій був Гончаров.
Не він же, так?


 

У тексті є:від ненависті до кохання, зустріч крізь роки, багатий хлопець і проста дівчина

Інтригуючий шматочок:

Ми надто близько. Я до нього близько. Настільки, що відчуваю подих на своїй щоці. Він пахне м'ятою та тютюном. Раніше він був вищий за мене, переконана, і зараз теж, якщо витягнеться на весь зріст. Зараз він сперся на двері своєї дорогої машини і це полегшує мені завдання.

Я простягаю руку. Вона тремтить, ніби я пробігла сотні кілометрів, але впевнена, адреналін би і тоді колотив мене менше. Зараз же моє дихання збите, що, здається, не відновити і я торкаюся крижаними пальчиками його гарячої щоки.

Спочатку трохи, тільки кінчиками, потім впевненіше і ще...

— Справжній... Це справді ти? Я з'їхала з глузду...

Видихаю. Він мовчить. Дивиться, не кліпаючи. Я провожу по скроні, окреслюю брову, спускаюся до губ. Там, трохи нижче, на підборідді, має бути шрам. Він дістався йому через мене. Відбивав.

Торкаюсь великим пальцем і очі мої, напевно, стають, наче блюдця. Тому що шрам є. Господи, моє серце зараз зупиниться, настільки воно калатає.

— Дем'яне… — як підтвердження, докір. Та що завгодно!

♥ Читати тут ♥

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Робота, що змінює все...
Після всіх бурь, недовіри та гірких одкровень настає момент для чесності. Вони зняли маски: він розповів про шрами минулого, вона — про роки життя в тіні власної сестри. Здавалося б, після цього набагато простіше розійтися
✨"Коли ти підеш..." - перші глави
"Коли ти підеш..." - перші глави мого нового роману вже чекають на вас. Трохи спойлеру: ...Парадокс жіночої природи: якби він не писав, я б уже весь мозок собі виїла! Сиділа б і думала: «Що зі мною не так? Чому
Флешмоб «гарбуз-СторІ» завершився☺️
І мені дуже шкода, що час пролетів так швидко, але наостанок принесла вам повний перелік книг і авторок, що взяли в ньому участь✨ ✨"Фамільяр поневолі" Іда Нокс ✨"Поверніть мені мого привида" Валерія Серпень ✨ "Побачення
Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Знаю, що її серце розривається на шматки, як і моє. Ми одне ціле. Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це. Я винен, що тобі болить. Пробач,
До літака...
Вітаю, любі букнетівці!❤️ Поки Маргарита згадує колишнього, сусід знову по щось... прийшов. Зазирайте, там трішки сумно, але й весело) — Мар... гарито..? — Він завмирає, вчепившись у мене поглядом. І зовсім не шокованим,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше