"Його всупереч"

Вітаю, мої любі читачі!

Ми крокуємо до фіналу історією про внутрішні переживання під назвою "Його всупереч"!

Неоднозначні герої з сильними характерами, але відбитком від пережитого у минулому продовжують палати у глибинних переживаннях, які мучать та не дають спокою.

Прихована емоційність Дем'яна Лісовського набуває таємничої спокуси, а вир подій у житті Марії Зоряної настільки хвилює, що захоплює вашу увагу.

Я запрошую вас до читання!

♡♡♡

— Дивись, он він! Лісовський Дем'ян, — шепоче Саша Сомова, пальцем вказуючи на юнака біля спортивного авто.
Лісовський… Дем'ян…
Прізвище мені не знайоме, тільки ім'я.
У моїй пам'яті воно все ще належить хлопцеві, якого я нарікала героєм.
Тому, хто врятував мене від побиття, зберігши життя, а потім став моїм захисником.
Тому, хто зрадив. Кинув. Забув, так і не виконавши дану мені клятву.
Дем'ян. Ім'я зрадника, ім'я рятівника.
Але це точно не він. Мій був Гончаров.
Не він же, так?


 

У тексті є:від ненависті до коханнязустріч крізь рокибагатий хлопець і проста дівчина

Інтригуючий шматочок:

Ми надто близько. Я до нього близько. Настільки, що відчуваю подих на своїй щоці. Він пахне м'ятою та тютюном. Раніше він був вищий за мене, переконана, і зараз теж, якщо витягнеться на весь зріст. Зараз він сперся на двері своєї дорогої машини і це полегшує мені завдання.

Я простягаю руку. Вона тремтить, ніби я пробігла сотні кілометрів, але впевнена, адреналін би і тоді колотив мене менше. Зараз же моє дихання збите, що, здається, не відновити і я торкаюся крижаними пальчиками його гарячої щоки.

Спочатку трохи, тільки кінчиками, потім впевненіше і ще...

— Справжній... Це справді ти? Я з'їхала з глузду...

Видихаю. Він мовчить. Дивиться, не кліпаючи. Я провожу по скроні, окреслюю брову, спускаюся до губ. Там, трохи нижче, на підборідді, має бути шрам. Він дістався йому через мене. Відбивав.

Торкаюсь великим пальцем і очі мої, напевно, стають, наче блюдця. Тому що шрам є. Господи, моє серце зараз зупиниться, настільки воно калатає.

— Дем'яне… — як підтвердження, докір. Та що завгодно!

♥ Читати тут ♥

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Треба покарати?
Нарешті Габріас з’являється. З розбитою губою та синцем під оком… Вигляд у нього такий, ніби він щойно програв сутичку з розлюченим звіром. Або поспілкувався з моєю Рудою… — І хто це тебе так? — цікавлюся,
Тож від кого Карина вагітна??
— Привіт, Каріно… Не впізнаєш? Так швидко мене забула? Чи обличчя не пригадуєш? Може, іншу частину тіла показати? Боже! Це ж Сергій Якименко! Мій… колишній водій, той, що був до Єгора… — Привіт, Сергію…
Анонс НовоЇ Книги
Вітаю всіх поціновувачів космофентезі! Незабаром в світ вийде мій новий твір в жанрі Любовне Дарк Космо- Технофентезі
Нова Обкладинка
Вітаю всіх поціновувачів фентезі! З годом всі книги на мой сторінці отримають нові, більш захопливі обкладики. Першою нову обкладинку отримала книга " Чому горить амбар" яка, є також першою книгою у циклі " Уламок
Париж, сцена і ми. Рекомендації + саундтрек
На мою новинку "Париж, сцена і ми" вже є 5 рекомендацій! Я просто не можу висловити як мені це приємно! Дякую усім за підтримку моєї творчості, я навіть не встигаю їх виставляти, то ж покажу тут! Окремо хочу виразити
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше