Якщо хочеш позбутися гостя...

ЗВЕДЕНИЙ-РОЗВЕДЕНИЙ https://booknet.ua/reader/zvedenii-rozvedenii-b414096...

Оновлення після 24:00

- Потерпи ще трохи, Раю. - попросив Платон, наче у мене був вибір, терпіти чи ні. - Ще зовсім трохи. Батько повернеться, ти вступиш на сценарний. І я тебе повезу кудись далеко. Чи куди схочеш. Кузьку попросимо глядіти твою матір. Бо з батьком уже буде легше. У нас буде такий медовий місяць…

- Який-який?

- А такий. Буде, що згадати, та не буде чого дітятм розказати. - натиснув він пальцем мені на ніс.

- Навіть так?

- Отак.

- Ну добре. - згодилася я. - Запам’ятаю цей твіт. Переношу все на серпень.

- Що все?

- Все. Тепер це знову тільки моя спальня.

- Ти що? Ти що надумала? Ще три тижні - чула ж, що мати сказала. Ти ж це несерйозно?

- Не серйозно. - засміялася я безжурно, бо я не забобонна, і ніяких передчуттів у мене не було. - Ми ж скажемо про все батькам, коли вони приїдуть з клініки. Ти забув.

- Забув. Я зараз все забуваю. Живу одним днем, поки можу. А одне пам’ятаю добре - скоро прийде обручка.

- То вже при батьках. - сказала я. - Або ще якось. Знаєш, скільки у мене варіантів освідчення і надівання обручки?

- Скільки? - ошелешено спитав Платон.

- Тільки за останній рік я кожної ночі придумувала один. А іноді й два, коли настрій був поганий.

- Серйозно? Я вражений. А мені розкажеш? Можу кожен день освідчуватись, а у вихідні двічі, мені не важко. - підколов мене мій дотепний наречений.

- Спочатку вислухаю твій варіант. - сухо сказала я. - Бо мені його інтонація не сподобалася.

Можливо, це витвір мистецтва

ЗВЕДЕНИЙ-РОЗВЕДЕНИЙ  https://booknet.ua/reader/zvedenii-rozvedenii-b414096...

Якщо хочеш позбутися гостя,

що докучає своїми візитами,

дай йому в борг грошей

(Бенджамін Франклін)

Хто прийшов у гості до Раї, поки Платон у відрядженні, і що ж з цього вийшло?

Хто вгадає - той молодець. Чекаю коментарів з відгадками )

Гарного вечора з гарною книгою - оновлення після 24:00.

На зображенні може бути: вишні

ЗНИЖКА ВІД КОЛЕГИ

На зображенні може бути: 2 людини та текст

 

 

 

Єва Райн

Знижка 17.05

"Згадай, щоб забути"

– Хто ти і нащо вкрав мене з мого весілля? – кусає нижню губу, як завжди робить, коли хвилюється.

– Ти зовсім мене не впізнаєш?

– Звісно ні! – сердито тупає ніжкою в крихітній туфельці. Другу десь загубила, поки я ніс її на плечі. – Відпусти мене негайно!

– Вибач, Стасю, не можу!

– Я не Стася! Ти помилився!

– Я, Стасю, не помиляюсь. Жорстоко помилилась ти, коли погодилась вийти за Петренка.

– Це не твоя справа!

– Сідай в машину!

– Коли ти мене відпустиш?

– Коли ти все згадаєш!

Ігор “Кажан” повертається з війни і дізнається, що кохана дівчина виходить заміж. Тільки Ігор знає, наскільки небезпечний її наречений, та що ретельно приховує від неї. Не знайшовши іншого виходу, він викрадає Стасю просто з весілля, щоб вберегти її та допомогти пригадати страшну таємницю минулого.

Читати можна за посиланням: https://booknet.ua/book/zgadai-shchob-zabuti-b412925... — з Ромою Аріведерчі.

 

 

 

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Віра Вікторівна
17.05.2023, 20:37:03

Дякую ♥️

Рома Аріведерчі
17.05.2023, 21:38:19

Вера, ❤️❤️❤️

avatar
Єва Райн
17.05.2023, 20:35:25

Дякую за згадочку! ❤️

Рома Аріведерчі
17.05.2023, 21:38:06

Єва Райн, ❤️❤️❤️

avatar
Каміла Дані
17.05.2023, 20:26:45

Дякую❤️

Рома Аріведерчі
17.05.2023, 21:37:55

Каміла Дані, ❤️❤️❤️

avatar
Анна Багирова
17.05.2023, 20:53:43

Арт з черешнями такий, що аж слини повен рот!)❤️

Інші блоги
Скільки вашої особистості у ваших книгах?
Привіт, друзі ❤️ Мені дуже хочеться почути те, що у вас на душі. Але почну із себе. Мені здається, саме так буде чесно ) Вчора я замислилася, для чого прийшла на цю платформу... І, як виявилося, не просто писати й бути
Перша глава вирішує все?
Хай. Кажуть, що читач вирішує, чи читати книгу далі, вже після першої глави. А інколи — навіть після перших кількох сторінок. І, чесно кажучи, це трохи лякає. Адже саме на початку автору потрібно зробити майже неможливе.
Чому ми іноді співчуваємо лиходіям?
Привіт. Зазвичай саме герой має викликати нашу симпатію. Ми переживаємо за нього. Хочемо, щоб він переміг. Радіємо його успіхам. Але іноді все відбувається зовсім навпаки. Лиходій програє... І чомусь стає його шкода. Чому
Перепис моєї сімейки♡
Дорогі читачі, перед моїм тріумфальним поверненням, я хотіла б знати, чи ви взагалі читаєте блоги. Нічого такого не прошу. Просто поставте "+", якщо ви побачили цей блог і будете читати інші. Вони будуть виключно про книги.
Чи можна написати книгу без головного героя?
Хай. На перший погляд відповідь здається очевидною. Звісно, ні. Адже будь-яка історія повинна мати героя, за яким читач буде стежити від першої до останньої сторінки. Але чи справді все так просто? Є книги, де увага постійно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше