Лицарі та їх прекрасні дами в "Анна-королева ..."

Любі наші читачі!

В нашому історичному любовному романі «Анна-королева Франції: Таємниця зниклої корони» розповідається не лише про життя молодої князівни Анни, доньки Ярослава Мудрого, у Французькому Королівстві, а й про лицарів та їх прекрасних дам.

 

Тема лицарства завжди була дуже романтичною та цікавою.

Перші лицарі зявились приблизно у 8 ст у Середньовічній Франції та Іспанії.  Лицарем довгий час міг стати кожен. Спочатку лицарство давалося в 12, 15, 19 років, але в XIII столітті помітне прагнення відсунути його до повноліття (до 21-го року). Кожен лицар міг посвячувати в лицарі, але найчастіше це робили родичі посвячуваного, знатні вельможі, королі  та імператори прагнули затвердити це право винятково за собою.

У XIXII ст. до німецького звичаю вручення зброї додалися спочатку тільки обряд одягання кольчуги і шолома, підв'язування золотих шпор, прийняття ванни перед одягненням.

Лицарі дотримувались таких цінностей, як побожність, честь, доблесть, шляхетність, вірність. Після 1090 року зявились таємні лицарські орденитамплієри, госпітальєри тощо.

 

Художник Едмунд Лейтон, "Акколада" (1901 рік)

(зображено Гвіневру, дружину короля Артура ,та Ланселота. Художник показав момент самого посвяченння в лицарі)

Церква теж не стояла осторонь. Спочатку церемонія посвячення в лицарі носила мирський характер. Але потім вже був відчутним вплив церкви на військовий прошарок.

Церква включила посвячення в релігійні рамки, перетворивши на релігійну церемонію. Посвячення найчастіше здійснювалося на свята:  Різдво, Великодень, Вознесіння.

Виник звичай «нічної варти»: ввечері, напередодні посвячення, майбутній лицар  мав йти до церкви та провести  біля вівтаря всю ніч. Він повинен був не спати і молитися. Після початку враннішньої служби, хлопець мав вистояти месу, сповідатися, причаститися, після цього покласти свою зброю на вівтар і опуститися на коліна перед священиком, який благословляв його меч і потім, з молитвою, вручав його. Далі відбувалася світська частина: оперізування мечем, «запотиличник», «опудало», іноді священик не тільки освячував меч, але і опоясував лицаря.

На цій картині "God Speed!" (1900 рік) Едмунд Лейтон зобразив момент прощання прекрасної дами з лицарем

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Очеретяна Кішка
16.05.2023, 10:17:37

Тема лицарства невичерпна і дуже цікава!

Очеретяна Кішка, Так, абсолютно згодні)

Інші блоги
"Вартові підземелля" розділ 27
Забравши Норіссу з готелю, Дан вирушає у зворотний шлях. Та було би наївним вважати, що Владика відпустить дівчину просто так. Окрім того, що зв'язкова із Жрицями Світла сама по собі є ласою здобиччю, Владика встиг оцінити
Розділ 6 вже на сайті!
Запрошую до моєї нової історії! "ОЙ, ЮРО, НЕ ЗАРІКАЙСЯ!" СЛР, 18+. Буде гаряче! Уривок: "Юрій Приїжджаю до ресторану вже із чітким розумінням, що моїм планам на сьогодні не судилося збутися. Не те щоб у мене
Моє робоче місце письменника.. Черендж!
Привіт! Пропоную піднести Букнет челенджем "Моє робоче місце письменника.." В рамках челенджу від Євгенія Шульженко Народ, друзі, автори і чітачі!!! Копіюємо перші три рядки, створюємо пост і
Моєму терпінню прийшов кінець...
Знижка! Зіпсуй мене - Тепер ти моя, - погляд чоловіка змушує втиснутись у стіну. Він прийшов вимагати виконання подружнього обов'язку. - Ти обіцяв мені дати час, - притискаю до грудей рушник, голос зрадницьки тремтить. -
Мотор вже не гуде
Що ж, почав підправляти та гарно зачищати все шліфувальною машиною по текстах. "Ти все ще пахнеш квітами" досить серйозно постраждав, проте я задоволений проробленою роботою. Твір став таким як я хотів і більше правок
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше