Додано
13.05.23 20:09:11
Про що ти мрієш?
ЗВЕДЕНИЙ-РОЗВЕДЕНИЙ - анонс оновлення: https://booknet.ua/reader/zvedenii-rozvedenii-b414096?c=4458491
Він був там, непомітний на дотик, бо дуже легкий! Ланцюжок, тоненький з крихітним сердечком, на якому блищав діамантик. Наче моя щаслива зірка! Все збулося. Все, про що я мріяла стільки років перед тим, як заснути й просинаючись. Мені це не наснилося. Чи хоча б не все наснилося.
Ой... За радістю дуже швидко прийшов страх. Ну добре, не наснилося. Але може Платон тепер зрозумів, що я не така, як йому треба. І взагалі, як тепер бути, може краще удати, що нічого не сталося. Він же пішов звідси. Не залишився... Що тепер робити, це ж зовсім інше, не так,як раніше. Тепер я уже точно Платонові не родичка, але й не обов'язково його дівчина. Він же нічого такого не казав. Як себе поводити, як…
Оновлення після 24:00

Коли найбільша в житті мрія збувається, спочатку здається, що більше нічого не хотітимеш. Бо у тебе все є. Цей момент повного щастя - найбільша коштовність. Що б з людиною не сталося потім, цього вже не відібрати. Уже ніколи не сплутаєш щастя з простим задоволенням. Таких моментів ніколи не буває багато. Але ж це не останній в житті Раї й Платона)- Про що ти мрієш?
- Щоб мене хтось поцілував під дощем. А ти?
- Щоб почався дощ!
(Чарльз Буковскі)
Гарного вечора з гарною книгою!

Рома Аріведерчі
1216
відслідковують
Інші блоги
Привіт, друзі ❤️ Мені дуже хочеться почути те, що у вас на душі. Але почну із себе. Мені здається, саме так буде чесно ) Вчора я замислилася, для чого прийшла на цю платформу... І, як виявилося, не просто писати й бути
Хай. Кажуть, що читач вирішує, чи читати книгу далі, вже після першої глави. А інколи — навіть після перших кількох сторінок. І, чесно кажучи, це трохи лякає. Адже саме на початку автору потрібно зробити майже неможливе.
Привіт. Зазвичай саме герой має викликати нашу симпатію. Ми переживаємо за нього. Хочемо, щоб він переміг. Радіємо його успіхам. Але іноді все відбувається зовсім навпаки. Лиходій програє... І чомусь стає його шкода. Чому
Дорогі читачі, перед моїм тріумфальним поверненням, я хотіла б знати, чи ви взагалі читаєте блоги. Нічого такого не прошу. Просто поставте "+", якщо ви побачили цей блог і будете читати інші. Вони будуть виключно про книги.
Хай. На перший погляд відповідь здається очевидною. Звісно, ні. Адже будь-яка історія повинна мати героя, за яким читач буде стежити від першої до останньої сторінки. Але чи справді все так просто? Є книги, де увага постійно
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиІ коли ж уже наша Рая перестане сумніватися і накручувати собі в голові всяку всячину?
Olga Babinets, Важко за один день позбутись звички, яка виробилася за все життя. Особливо Раї - вона ж пише сценарії й звикла накручувати драму. Ще не здогадується, що життя і без неї накрутить всього ) Але звісно перестане сумніватись в почуттях Платона, хоч і не одразу.
Вони ж не посваряться?
Олена Пашинська, От навіть не знаю, що відповісти. Невже бувають пари, що ніколи не сваряться )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати