"Зведені". Спойлер!

Привітусики, дорогенькі!

Гелловінська вечірка в самому розпалі, але нашій Зайці не до веселощів. Втім, гадаю, казати щось буде марно, тим паче спойлер скаже все за мене і зробить це явно красномовніше :D Я ж лише спитаю, чи погоджуєтеся ви з Джу у її спостереженнях? Чи чогось наша дівчинка все ж не добачає?

А поки пишете коментарі, нагадую, що наступний розділ "Зведених" вийде вже завтра о 17:00.

Спойлер:

— Чому він весь вечір крутиться лише поряд із нею?
Цирі ковзнула поглядом в сторону компанії, що сиділа не так далеко від них, й знову подивилася на Джудіт:
— Бо вони друзі?
— На друзів так не дивляться, Цирі, він точно її хоче. А якби я так вирядилася, мене б він не хотів.
— З чого ти це взяла?
— З того, що кожного разу, коли я одягаю короткі шорти або відкритий топ він або невдоволено пирхає, або закочує очі, або взагалі байдуже пялиться у свій бісів мобільник. Наче мені десять років і показати нічого! — Не стримала обурення Джудіт.
— Ну-у-у, тобі однозначно є що показати. — Цинтра погладила її плече й забрала руку. — Може він просто не дозволяє собі це побачити? Ти ж сама казала, мама марить вашими сімейними стосунками, а він прислухається до неї…
— Плювати на те чим марить мама! Я не хочу бути його сестрою, Цирі, я хочу бути його подругою... Як Сільвія.

...Далі буде...

А на цьому поки все, дорогенькі,
дякую, що ви зі мною і...

...ще побачимося,
ваша Ві
❤

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ханна Еванс
08.05.2023, 22:07:37

Мені здається, якщо дивитися очима Джудіт, то дійсно виглядає так, ніби Аланові всерівно. То він турботливий і милий, а тоді стає байдужим. А що може буде гірше, ніж байдужість? Але якщо дивитися з іншого боку, з нашого, як читачів, то стає зрозумілим, що він сам собі ставить кордони... Але наскільки довго, він зможе їх дотримуватись?А особисто мені, як читачу, хочеться вже побачити, щось "зривне" між ними... Аби вони "топились" у коханні один до одного... Можливо я й багато хочу, але як же без цього)* Не можу дочекатись завтрашнього розділу))) Натхнення Вам...

Вірджинія Хоуп
08.05.2023, 23:00:24

Ханна Еванс, Ну, він давненько вже не поводився байдуже стосовно неї. Я б сказала, він просто не робить її центром свого світу. Аля "ти мені подобаєшся, я тебе захищаю, я за тебе переживаю, але в мене є своє життя і воно мене теж цікавить", якось так :)
А от про кордони — то ви праві. Він їх собі добряче нагородив. Та скоро падуть. Усі до єдиного... ;)

avatar
Анні Ксандр
08.05.2023, 15:46:55

Ну, я в принципі звикла, що Джу постійно чогось та й не бачить... Тут не виключення)

Показати 2 відповіді
Анні Ксандр
08.05.2023, 19:27:16

Вірджинія Хоуп, Хай швидше розвиває... Бо комусь буде біда...

avatar
Наталка Черешня
08.05.2023, 16:12:36

Хех, якщо дуже хочеш, то все можливо, питання ціни

Вірджинія Хоуп
08.05.2023, 18:57:42

Наталка Черешня, По факту. А ще бажання правильно ставити треба, бо так то стати для Ала подругою, як Свон, не така вже й проблема. Але ж Джу хоче більшого :)

Інші блоги
Коли минуле відпускає не одразу...
Привіт читачам Заборонений Кадр! Сьогодні в новій главі: Іноді для того, щоб зробити крок уперед, потрібно наважитися відпустити те, за що тримався цілий рік. Анастасія досі живе спогадами про Віктора. Але, здається,
Нова книга та візуал: Між нами лише кава
Між нами лише кава запрошую читати мою нову книгу. Перший розділ вже опубліковано повністю, а сьогодні знайомимось з візуалом героїні. Анотація: У нього мільйонна імперія, закрите серце і маленький син, який оголосив
Сюрпризи не закінчуються ☺️
Вітаю мої чудові ❤️ Сьогодні у мене з'явилася запитання до тих, хто читає історію Ліки та Руслана неперевершеної Оксани Соловій Як думаєте, чи змогла б Міра подружитись із Лікою? А щоб вам легше було відповісти,
39-й розділ уже на сайті!
Сьогодні на нас чекає Науменко в «Ауреліумі» — і наочний візуал до цього моменту. На картинці — саме таким я бачу в своїй голові того самого бармена Дєнні. Йому 20, і, як на мене, він доволі милий. А в
авторське - що лишилось за кадром
Завтра вийде 98й розділ книги Щоденник служниці А сьогодні невеликий віршований спойлер: Я вірив. Любив. Він мені був як сонце... Та сонце зробилося лютим пекельним вогнем. Він знову говорить про велич, і славу, і гордість
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше