"Зведені". Спойлер!

Привітусики, дорогенькі!

Гелловінська вечірка в самому розпалі, але нашій Зайці не до веселощів. Втім, гадаю, казати щось буде марно, тим паче спойлер скаже все за мене і зробить це явно красномовніше :D Я ж лише спитаю, чи погоджуєтеся ви з Джу у її спостереженнях? Чи чогось наша дівчинка все ж не добачає?

А поки пишете коментарі, нагадую, що наступний розділ "Зведених" вийде вже завтра о 17:00.

Спойлер:

— Чому він весь вечір крутиться лише поряд із нею?
Цирі ковзнула поглядом в сторону компанії, що сиділа не так далеко від них, й знову подивилася на Джудіт:
— Бо вони друзі?
— На друзів так не дивляться, Цирі, він точно її хоче. А якби я так вирядилася, мене б він не хотів.
— З чого ти це взяла?
— З того, що кожного разу, коли я одягаю короткі шорти або відкритий топ він або невдоволено пирхає, або закочує очі, або взагалі байдуже пялиться у свій бісів мобільник. Наче мені десять років і показати нічого! — Не стримала обурення Джудіт.
— Ну-у-у, тобі однозначно є що показати. — Цинтра погладила її плече й забрала руку. — Може він просто не дозволяє собі це побачити? Ти ж сама казала, мама марить вашими сімейними стосунками, а він прислухається до неї…
— Плювати на те чим марить мама! Я не хочу бути його сестрою, Цирі, я хочу бути його подругою... Як Сільвія.

...Далі буде...

А на цьому поки все, дорогенькі,
дякую, що ви зі мною і...

...ще побачимося,
ваша Ві

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ханна Еванс
08.05.2023, 22:07:37

Мені здається, якщо дивитися очима Джудіт, то дійсно виглядає так, ніби Аланові всерівно. То він турботливий і милий, а тоді стає байдужим. А що може буде гірше, ніж байдужість? Але якщо дивитися з іншого боку, з нашого, як читачів, то стає зрозумілим, що він сам собі ставить кордони... Але наскільки довго, він зможе їх дотримуватись?А особисто мені, як читачу, хочеться вже побачити, щось "зривне" між ними... Аби вони "топились" у коханні один до одного... Можливо я й багато хочу, але як же без цього)* Не можу дочекатись завтрашнього розділу))) Натхнення Вам...

Вірджинія Хоуп
08.05.2023, 23:00:24

Ханна Еванс, Ну, він давненько вже не поводився байдуже стосовно неї. Я б сказала, він просто не робить її центром свого світу. Аля "ти мені подобаєшся, я тебе захищаю, я за тебе переживаю, але в мене є своє життя і воно мене теж цікавить", якось так :)
А от про кордони — то ви праві. Він їх собі добряче нагородив. Та скоро падуть. Усі до єдиного... ;)

avatar
Анні Ксандр
08.05.2023, 15:46:55

Ну, я в принципі звикла, що Джу постійно чогось та й не бачить... Тут не виключення)

Показати 2 відповіді
Анні Ксандр
08.05.2023, 19:27:16

Вірджинія Хоуп, Хай швидше розвиває... Бо комусь буде біда...

avatar
Наталка Черешня
08.05.2023, 16:12:36

Хех, якщо дуже хочеш, то все можливо, питання ціни

Вірджинія Хоуп
08.05.2023, 18:57:42

Наталка Черешня, По факту. А ще бажання правильно ставити треба, бо так то стати для Ала подругою, як Свон, не така вже й проблема. Але ж Джу хоче більшого :)

Інші блоги
Закінчення історії
"ДИКИЙ ТА НАСТАВНИК" Роман-фентезі про драконів (можна читати окремо, як і усі книги циклу). Ось і добігла кінця історія про пригоди Ітона з Диких Земель. Сьогодні о 20.00. буде опубліковано епілоги та книга
Про плани ♥
Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один ­ — у країні досі
Серце
Вразив блог про Маріуполь. особливо на фоні того, що друкує вітчизняна письменницька (тут треба лапки) спільнота і видає за шедевр і перли гумору. По-перше, якість там - не особо. По-друге, не смішно взагалі. Ну, най сміються.
Яка була Ваша перша історія? Для чого пишете?❤️
Вітаю, місяченьки! Ми з Вами вже давно, але розмовляли на тему того, як Ви почали писати. Однак сьогодні я б хотіла спитати саме з чого була розпочата літераторська праця:) Тобто в коментарях попрошу Вас коротенько розповісти
Моє робоче місце — там, де народжується пам'ять.
Челендж: Моє робоче місце — там, де народжується пам’ять Передусім хочу подякувати пані Єві Ромік за її мудрі поради та пану Сергію Ляховському за надихаючий допис у блозі: "Кожна історія — це внутрішній світ
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше