Новинка!!! "Спокуса для лихого", вже розпочалася.
ВІТАЮ, МОЇ ЛЮБІ НАТХНЕННИКИ!!!
Запрошую до новинки, "СПОКУСА ДОЯ ЛИХОГО", перші розділи вже на сайті.
Анотація.
— Яка тобі різниця, що я роблю. Наш шлюб фіктивний. — Зірвалася Єва.
— Я за вчора і сьогодні переглянув свої позиції, що до нашого шлюбу. — Холодно відмахнувся Максим та наказав. — Розповідай.
— Максиме, ми ж вчора угоду підписали. — Нагадала.
— Ми її розірвемо. — Фиркнув та пригрозив. — Якщо я не почую правди, то зачиню тебе в підвалі.
— До цієї миті, я ще сумнівалася, що ти такий, як про тебе розповідають дівчата. А виявляється даремно. — Сльози таки покотилися по щоках.
— І який же я? — Зірвався Багров.
Єва нервово кусала губи, та все ж зірвано заговорила з паузами.
— Бездушний... Безжальний... Брутальний... Жорстокий... Лихий... — Намагалася не дивитися на нього.
— Продовжуй! Чого замовкла? — Хрипким басом рикнув Багров.
Уривок.
— Знаєш, Антоне, я від тебе такої підстави не чекав. — Перевів погляд на наречену, що стояла до нього спиною, а Марина втішала її. Сукня на ній висіла, адже вона була пошита на Кіру, а ця мала у двічі, худіша. — Мені така дружина не потрібна. Тільки очі та губи. Ні дупи, ні грудей... І взагалі... Їй хоч вісімнадцять є?
— Є! — Фиркнув Антон. — Єва теж моя донька, і не потрібно її ображати. Вона досить спритна і цілеспрямована, і нічим не гірша за Кіру.
— Звичайно! — Відмахнувся Максим, та озлоблено кинув. — Прямо копія Кіри.
Приємного читання!!!
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю з новинкою, люба! Наснаги в творчому процесі ❤️❤️❤️ Я вже око кинула на Багрова!)))
Вітаю вас з новинкою. Вже читаю!))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати