Любителям любовного фентезі сюди)))

Привіт, мої любі.

Перше кохання. Невинне, чисте, боязке. Саме такі почуття полонили серце принцеси, яка закохалося у місцевого лорда. Він відповів їй взаємністю і здавалося б сміливо можна написати “І жили вони довго і щасливо”... Але… закони королівства унеможливлюють шлюб між ними. Вони зустрічаються таємно та разом насолоджуються кожною миттю. Столицю захоплюють загарбники. Принцеса потрапляє в полон  і навіть не здагадується, що сталося з її коханим. Чужинець рятує дівчину від небезпеки, але вона боїться почути ціну його заступництва. Про що я? Про новинку “Кохана для чужинця” Кристини Асецької. Сюжет одразу захоплює у вир подій та змушує жадібно читати кожне речення. Здається попереду заплутаний любовний трикутник, адже чужинець врятував принцесу не просто так.

Анотація до книги "Кохана для чужинця"

Вороги захопили столицю, а разом з містом і принцесу. В одну мить вона втратила все: королівство, батька, владу, й навіть не здогадувалася, що сталося з її коханим. Від загрози несподівано рятує чужинець. Мовчазний. Загадковий. Небезпечний. Аріелла боїться почути ціну, яку він забажає за своє заступництво.

Уривок:

 Ви прийшли на наші землі, вбили наших людей, розграбували, спалили, знищили маєтки, позбавили домівок тисячі людей, вбили короля врешті-решт, і тепер чекаєте від нас дружелюбності? - у голосі Аріелли відчувалося роздратування. Чоловік покрутив склянку у руках, вдивляючись у всі відтінки червоного.

– Так, негарно вийшло, але я всього лише виконавець. Виконую накази свого короля й не має права ослухатися.

– Недолуге виправдання. Ніхто не змушував тебе вбивати. Якщо є бажання, то можна знайти сотні причин, щоб не йти на війну.

– Пропонуєш дезертирство? – Холдер поглянув на дівчину так, наче вона запропонувала якесь божевілля, – це ж ганьба на весь рід. Я не боягуз.

– І явно не остання людина в Демерії. Аристократ?

– Припустимо ти не помиляєшся. А щодо тебе? Ким була при дворі?

Аріелла мовчала і не мала наміру відповідати на поставлене питання. Показово відвернулася до вікна, наче у нічній темряві побачила щось цікаве. Холдер зробив власні висновки:

 – Мабуть, фавориткою короля. Що ще робити при дворі з таким манірним личком?

Аріелла злісно зиркнула на чоловіка й, щоб не виказати свій гнів, прикусила губу. З його вуст це прозвучало так, наче більше ні на що вона не здатна. Чоловік задоволено всміхнувся:

– Значить я не помилився. У тебе аж очі загорілися.

– Може вони загорілися з іншої причини?

– І якої? 

Аріелла подумки підбирала слова, якими б можна було вжалити чоловіка. Проте, здавалося він зроблений з товстої броні й щоб вона не сказала, йому буде байдуже. Дівчина розвела руками:

– Навіщо це все? У просту благодійність я не вірю, так само як і у твою безкорисливість.

2

– Це не ви загубили? Знайшов біля столу з пуншем і одразу подумав про вас.

– Ні, – Аріелла навіть не глянула на хустинку, відвернула голову в бік. Намагалася приховати неслухняні сльози, які без дозволу скупчилися на очах. Невже Еліан не бачить її почуттів? З’явився тут зі своєю дамою й завдає пекельного болю. Чоловік майже силоміць вклав хустинку у її долоню.

– Впевнені? – нахилився та пошепки додав, – ви ж  розумієте, що насправді я тут не через хустинку, а через вас? 

Аріелла не розуміючи, поглянула на чоловіка й боялася, що їй почулося. Його обличчя випромінювало серйозність та не виказувало натяку на жарт. Еліан продовжував шепотіти:

– Сподіваюся ви навідаєтеся завтра до леді Віндрес. Принаймні я чекатиму вас там.

– Лорде Борден, ваша дама готова, – сердитий голос Ірми, змусив чоловіка відхилитися та відпустити хустинку.

– Дякую! Я віддав принцесі хустинку, яку вона загубила.

ЧИТАТИ ТУТ!