Святкові дні й новини

Доброї ночі, любі читачі!

Святкові дні швидко минули. А в мене їх, до речі, було трохи більше. У понеділок відсвяткувала свій день народження, і це без перебільшення був один із накращих днів у цьому році. Коли ти переживаєш неймовірні емоції, це набагато цінніше за подарунки. Я переконалась у цьому на всі двісті відсотків. Тож настав час повертатися до роботи й пірнати з головою в творчість, щоб розповісти до кінця історію Віталіка й Зоряни.

Графік виходу оновлень змінився. Тепер я публікуватиму нові розділи опівночі раз у два дні. Через те, що мій робочий день продовжується і вдома, я пишу менше, ніж хотілося б. Але історія набирає обертів, тож ми рухаємося далі. Ловіть нижче уриков із нового розділу "Скажи мені правду":

— Взагалі-то я планую повернутися в Україну разом з тобою, — пояснює Зоряна, з апетитом дожовуючи м'ясо. — Не хочу, щоб Віталік витратив захмарну суму на оренду цієї квартири.

Віталій на мить застигає, і його погляд застромляє в груди розпечену стрілу. Не пояснити словами, що він відчуває у цей момент. Зоряні здається, що брат сприйняв її слова, як особисту образу, але все зовсім не так. Останні кілька днів дівчина постійно почувається незатишно через те, що завдає клопоту найближчим людям. Спочатку Віталік узяв у клініці кілька відгулів, щоб знайти для неї житло, а потім ще й мама зірвалася з роботи, залишивши тата самого. Усі навколо носяться з Зоряною, як з маленькою дівчинкою, а вона не звикла бути залежною від когось.

Коли турботи занадто багато, вона нагадую петлю, накинуту на шию. Зоряні просто хочеться звільнитися.

— Ти ж знаєш, мені для тебе нічого не шкода, — цідить Віталій, стиснувши зуби, і Зоряні вчувається хрускіт його кулаків. Та що вона такого зробила? Подумала про свою сім’ю, а не про себе?

— Знаю, але я не збираюсь затримуватись у Берліні, — Зоряна дивиться прямо Віталікові в очі, і її рішучий тон зачіпає брата за живе. Схоже, Віталій не готовий так швидко розлучитися з нею. Але Зоряні навряд чи вдасться повернути спогади в чужій країні. Той місяць, який безслідно зник, дівчина все ж таки провела вдома. — Я втратила пам'ять, але я не хвора.

✔️Мій Фейсбук

✔️Мій Інстаграм

З любов'ю ваша Яніта❤️