Новий розділ книги "Болюче щастя"
Оновлення книги вже на сайті)
- Я нікому не хотіла розказувати, - я зробила ковток віскі. – Ці місяці стало надто важкими для мене. Я, ніби, маю бути щаслива, але ні. Моя душа страждає та болить. Свідомість твердить мені, що я зробила помилковий вибір. Та і після цієї історії з Дімою… - закривши очі, я осушила бокал. Теж саме робила Іра та налила ще трішки.
- Ти думаєш про нього?
Я іронічно посміхнулася.
- Думаю та сумую. Безмежно сумую за ним, - на очах з’явилися сльози. Серце стиснулося від дикого болю. Це пульсуючий біль, як кислота проїдав моє серце та душу. Я сперлась на диван та закрила очі. Доріжки теплих сліз покотилися по щоках. Тут я відчула як Іра сіла біля мене та сильно стиснула мою руку.
- Так будь з ним. Не руйнуй своє життя. Саша не вартий цього, щоб жертвувати собою заради нього.
Я стиснула її руку та відкрила очі.
- Я не можу покинути його. Він, як не як, моє перше кохання. І я обіцяла бути його. Назавжди.
Іра лише голосно зітхнула та долила в бокали ще віскі. Ми випили залпом.
- Ти готова до того, що будеш бачити Діму час від часу? Готова дивитися на нього та страждати? Подивися на мене та скажи. Готова до цього?
- Ні. Не готова, - впевнено сказала я. – Знаєш, я надіюсь, що почуття згаснуть і я буду щаслива.
Іра помахала головою та піднялася.
- Справжнє кохання нікуди не дінеться. Сама знаєш. Доля зведе вас разом, де б ви не були. І з ким.
- Так, але вибір буде за мною. А мій вибір – це Саша, - шморгаючи носом відповіла я.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати