Привіт мої найкращі у світі читачі♥️ я впевнена, що моя аудиторія це найпрекрасніші тілом і душею люди). І так, хочу повідомити, що наступний розділ таємничої історії В ТЕМНОТІ буде у вівторок. А далі за звичним розкладом.
Так дивно... Здається ще недавно була коляда, а тут уже Великдень. Куди той час так мчить? Чи то ми занадто спішимо не помічаючи нічого навколо? У моду увійшла його величність ПРОДУКТИВНІСТЬ. Щоб все встигнути, ставити якомога більше завдань бути в ресурсі, потоці і ше там у чомусь... Стараємося взяти від життя максимум, не помічаючи, як воно втікає крізь пальці. Нам здається, що ціна наших забаганок це гроші. Насправді, ні. За все ми платимо годинами, днями, роками на роботі Добре, коли ти хоч займаєшся тим, чим любиш. Не так сумно...
Але час від часу необхідно зупинитися. Озирнутися. Відпочити і проаналізувати куди та навіщо біжишш. І цей святковий час прекрасна можливість перезавантажитися.
Хочу взяти кілька днів тишини. Аби подумати. Зануритися в себе. Поговорити з Богом. Спекти пасочку)))
Може брати приклад)))))❤️
А щоб не так сумно було, ось як розрада кліп. Це моє бачення головних героїв. А якими бачите їх ви? Поділіться))))♥️
Galileo-7: лише на перший погляд такий гостинний. Це ідеальна подорож… чи пастка? На перший погляд — це мрія.
Новий світ. Нові можливості. Патя ще на Землі зрозуміла одну річ:
найцінніше — це не гроші.
І навіть
Любі друзі. Вітаю всіх з Воскресінням Господнім. Христос Воскрес!!! Вітаю з Христовим Воскресінням нехай в кожній домівці буде мир і спокій, здоров'я вам та вашим рідмим. Благополуччя та достатку.Нехай всі ваші мрії та
Сьогодні в мене просто неймовірно емоційний день, і я не можу не прийти сюди, щоб розділити цю радість із вами. Мій новий сапфічний вестерн «Іскри диких прерій», який лише вчора стартував, вже встиг зробити дещо
Сьогодні я радію тому, що побачила радісне повідомлення. "Зруйнована Гордість" офіційно приєдналась до конкурсу дарк романів. Це було емоційно важке очікування. Але як то кажуть: "В життя треба грати". Тож пограємо
Вітаю, любі мандрівники Букнету. Сьогодні пишу вам не як автор, а як читач. Усі коли-небудь замислювалися, як це жити в системі, де кожен твій крок, професія і навіть почуття визначені ще в дитинстві? Де правила — це
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиО, то таки влізла під шкіру! І добряче.Весілля точно не буде...
Оля Пасічник, Ну, побачимо)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати