Вітаю, мої любі!

Дехто з вас уже побачив, що у мене стартувала новинка під назвою "Ти належатимеш мені", тож хочу поговорити з вами трохи про неї, бо там таки є що обговорити і якими деталями поділитись. 

Книга виходить дуже драматичною, і я вже поринула в цю емоцію з головою (настрій, тим паче, відповідний). Але обіцяю вам, що місце для позитиву ми також обов'язково знайдемо, і зрештою крива виведе на все хороше.

Колись я вже згадувала, що на деякі книги маю по декілька назв (але лишається тільки одна). Тут дві назви, власне, складають діалог. 

- Я ніколи тебе не пробачу. 

- Ти все одно належатимеш мені. 

Головна героїня, Аліса, втекла кілька років тому від власного нареченого і втратила все: роботу, сім'ю, спокій... Ще дещо, про що вона воліє не згадувати. Серце її розбите, але дівчина вперто тримається, не дає зламати себе остаточно.

Ян, її колишній наречений, увесь цей час шукає свою кохану. Його кохання - майже одержимість. Між ним з Алісою лежить одне непорозуміння, одна фатальна помилка і один чужий підступ... Але Ян спочатку обирає неправильну тактику, замість простої розмови таємно змушує Алісу підписати контракт і провести з ним місяць один на один у закритій лабораторії.

Пристрасть, біль, напевне, найяскравіше "від ненависті до кохання", яке я коли-небудь писала - це не книга, а якийсь вир емоцій. А також те, що до вподоби багатьом моїм читачам - детективна лінія. Знову ловитимемо злочинця, таємного маніпулятора, який сидить в тіні та смикає за ниточки. Тож, якщо вам подобаються гостросюжетні любовні романи, то вам саме сюди! 

Для тих, хто ще не знайомий близько з такими моїми творами, нагадую: я не пишу про аб'юз. Герої добряче потріпають один одному нерви, але це не книга про насилля! Тож якщо ця тема для вас табуйована, хай книга вас не лякає. 

"ТИ НАЛЕЖАТИМЕШ МЕНІ"

– Я ж казав, – Ян ласкаво торкнувся моєї щоки, – що ми з тобою побачимось знову.
– Ми лише бос і підлегла, – відрізала я.
– Алісо… Ти все одно належатимеш мені.
– Між нами не буде нічого, окрім роботи.
– Ти помиляєшся, – всміхнувся Ян. – Ти сама захочеш бути зі мною. Адже ти все ще кохаєш мене.
– Ні! – видихнула я. – Я тебе ненавиджу.
– Одне іншому не заважає.

Кілька років тому я втекла від свого нареченого, і тепер моє життя схоже на кошмар. Нова робота – мій останній шанс. Хай навіть треба провести місяць в ізоляції наодинці з новим босом.
Я не передбачила одного.
Мій бос – Ян Валевський. Той самий колишній наречений, якого я так боюсь, від якого ховалась… І він вирішив повернути моє кохання будь-якою ціною.

____

Окрім запрошення в новиночку також нагадаю, що сьогодні діють 25% знижки на мої історії "Кішка для мільярдера" та "Ти мене (не) виграв". До речі, теж гостросюжетні книги, що чимось перекликаються з новинкою, тож зазирайте, сподіваюсь, вам сподобається. Ці романи вже давно закінчені і очікують своїх читачів. Тицяйте на картинки або на назви, вони клікабельні, і переходте на бажану книгу!

Андрій Ледянський - чоловік мрії. Багатий, гарний, знаменитий. Він був моїм першим коханням.
І він розбив мені серце.
Пройшли роки. Я вже не сіра мишка, і тепер він хоче отримати мене будь-якою ціною. Зробити своєю.
Він вважає, що скоро я все одно здамся. От тільки Ледянський не знає мою головну таємницю.
Три роки тому я народила від нього дитину.

- Ти моя, - твердо промовив Роман. – І я нікуди тебе не відпущу.
- Ти врятував мене, і я тобі вдячна, - прошепотіла я. – Але це не означає, що я тобі належу. Ти мене не виграв!
Він осміхнувся, окинувши мене полум’яним поглядом.
- Без мене ти в небезпеці. А отже, лишишся зі мною, - він витримав паузу. – Тому що тоді ніхто не посміє тебе образити.
___
Я стала випадковим свідком важливої розмови, і тепер моє життя в небезпеці. Врятувати може лише він. Роман Вешнєв.
Роман багатий, впливовий і небезпечний. Тепер я у нього під захистом. І він хоче, щоб моє серце належало йому.
А я боюсь... Боюсь його і своїх почуттів.
Але, здається, тепер у мене нема вибору.

___

І наостанок трохи про нелітературне. Зараз у всіх нас дуже складний період. Багато новин, багато болю і багато відчаю. Кожного разу, коли я сідаю писати чергову історію, я знаю, що вона мусить закінчитись добре, але не завжди знаю, як саме. Та для персонажів знайти позитивний шлях легше, ніж для живих людей.

Зараз я хочу виразити вам свою підтримку і дистанційно обійняти тих, хто зараз читає ці слова і відчуває, що потребує тієї дрібки тепла, уваги, розради. Хай би як не було сумно, нащі найщасливіші дні ще попереду.

Тримаймося!

Дякую, що ви зі мною. Саме заради вас, моїх читачів, я щоранку тупаю до столу, вмикаю ноутбук і сідаю працювати. Ви - моя опора.

З любов'ю та вірою в перемогу, ваша Альма.