“Що ж ти наробила” - показав він мені італійським жестом. Емма дивилася то на мене, то на Луїса, не розуміючи, що відбувається.

- І що це означає? - положивши на стіл телефон, дорікнув він. - Ти знаєш, де він?

- Знаю, - гордо піднявши голову вгору, відповіла я.

- По-моєму, я єдина, хто нічого не знаю.Може хтось з вас пояснить мені, - втрутилася в розмову Емма, якій кортілося дізнатися про що мова.

- Що? Нехай Кетрін розкаже, яку придумала геніальну ідею примирення з Томом, - не приховуючи обурення, сказав він. Піднявшись, Луїс підійшов до вікна та прикурив сигарету.

- Він думає, що я зупинилась в одному із готелів Мілану. Вчора поставила йому одну умову: якщо він знайде мене, я дам шанс на примирення, - я зробила ковток кави.

- Том бігає вночі по місту та шукає Кетрін, якої ніде нема, - з сарказмом відповів Луїс.

- Це помста. Нехай вчиться відповідати за свої вчинки. Чи він думав, що я без жодних перешкод кинуся йому в обійми після першого дзвінка? Ні. Такого не буде. Том прирік нас на страждання через свою посилену тягу до протилежної статі, - незадоволено відповіла я.