Невеличкий уривок з минулої проди Засекречено

"- Андрію Вікторовичу, а це правда, що Ви з Тетяною Миколаївною зустрічаєтеся? - раптом запитав він у фізрука, коли за тими зачинилися двері спортзалу.  

Я приголомшено уставилася на Кудрика. Він звідки знає?

- Так, Андрію Вікторовичу, Танюша - це Ваш краш? - підтакнув з-за спини Семена кучерявий Іващенко. 

Напевно, фізрук з класною вже зовсім з глузду з'їхали у своїй пристрасті, і припинили ховатися по кутках, якщо всі в курсі. 

- Слова які модні - краш, - пробурчав явно збентежений фізрук, навіть не помітивши, як назвав Тетяну Миколаївну Матвій, і переклавши м'яч з-під однієї руки під іншу, тут же обурився: - І з чого це ви взяли, взагалі?! 

- Радіо БіБіСі слухаємо, - незворушно заявив Семен. 

- Американське, чи що? - дивувався Рембо. 

- Ні. Радіо Бабця Бабці Сказала. 

- Ну, знаєте... - мало не почав заїкатися почервонілий фізрук, - Скажіть вашій бабці, що це не її справа. І взагалі, Кудрик, по-моєму, ти сьогодні не добіг десяте коло, - примружився підозріло. 

- Я добіг! Чесне слово, Андрію Вікторовичу! Я так біг, що в мене досі ноги тремтять. Ось, дивіться, - він почав трястися і зображати людину, яку шарахнуло струмом. 

Дівчата захихотіли. 

Дан мовчки спостерігав за цим цирком, перекидаючи свій м'яч з руки в руку, кривувато усміхаючись одним куточком губ. 

- То що, Андрію Вікторовичу? - не здавався Семен, сяючи хитрою посмішкою. 

- А що, Андрію Вікторовичу? Що одразу - Андрію Вікторовичу? - удавано обурювався фізрук, розуміючи, що спроба переключити увагу не вдалася, але, мабуть, вже придумав новий спосіб: - А хто ваші краші? Ось ти, наприклад, Даніель, - Дан, застигши з м'ячем в руці, скинув на нього здивований погляд, - Ти так гарно співав і грав на святі. Кому було це посвячення? Хто твій краш?"

Подарунок найуважнішим eOsf2oLo