А я попереджала, що буде боляче)

— Це буде легко, Тоні. Чому саме я і чому зараз? Відповіси і я твоя. В будь-якій позі на цьому столі чи деінде.

Наші погляди на мить зустрілися — зімкнувши губи, я уважно стежила за босом, не знаючи напевне, якою буде його відповідь.

А він, мабуть, думками повернувся до ранку й мого збентеження. Це приспало його пильність.

— Не збагну, що не так, Бессі? Ця ніч, о, дорогенька, вона ніби повернула мене до життя. Коли я розважався, коли я мав секс з усіма тими крихітками, я ж був мертвий. Та ти й твоя виноградинка…

Хай там що він мав на увазі під виноградиною — мою вроджену харизму чи якісь фізіологічні місця, слухати це було огидно.

— Брехня! — скрикнула я, урвавши його. Й келих з санджовезе розлетівся на друзки від удару об кут декоративної полиці над каміном. А мені ще було важко збагнути, навіщо потрібен цей дерев’яний квадратний брусок під телевізором, якщо на нього не притулити ані рамку, ані статуетку.

Соретті здригнувся, та не видав жодного звуку, тільки трішечки сполотнів.

— Наступною буде оця пляшка, — я обрала ту, що з зеленого скла. Поглянути на рік на етикетці було лячно. — Скільки вона коштує? Сімсот? Тисячу? Дві? Погодься, гарна мотивація, щоб казати тільки правду.

— Це бароло коштує п’ять тисяч, — матінко! Я ковтнула слину, та грудка, що з’явилася в горлі, коли я почула вартість, нікуди не поділася. Втім якщо він віддав за вікенд двадцять тисяч, ця сума для нього нічого не значить. Мабуть. І він усе ще може зізнатися. — Що вона тобі наварнякала? — гарикнув він слідом.

О, то бос звинувачує у всьому Петру? Чи прикидається та розраховує, як завжди, звалити провину на неї?

— Питання в тому, що я почула від тебе, а що — ні.

— Нічого, — я замахнулася, але зупинила руку в кількох сантиметрах від дерев’яного бортика. Бос повторив це вже з нотками істерики, від того ласолюбного кота-коханця не лишилося й сліду: — Нічого, Бессі, клянуся.

— Брешеш!

Наступної мити пентхаус заполонив крик болю, такий пронизливий, ніби я одночасно каструвала його господаря й вирвала йому серце, і все це без анестезії. Вміст пляшки темною калюжею хлюпнувся на підлогу, заливаючи краєчок килима.

 

Кортить дізнатися, що аж насітльки розлютило Бессі, тоді вам сюди:

ПОКОЇВКА З ПРИВІЛЕЯМИ

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Щирі розмови — це завжди добре ⭐️
Привіт, любі ❤️⭐️ Не буду багато писати, просто залишу зображення до сьогоднішнього розділі книги "НІЧ, ЩО ПОДАРУВАЛА МЕНІ ТЕБЕ" ❤️ Оновлення о 20:00 сьогодні ЩИРО ДЯКУЮ ВАМ ЗА ТЕ, ЩО
Неочікувана зустріч...
— Не заблукала, тут всюди вказівники та мапи, — привітно усміхаюся чоловікові. — Вибираю, куди спрямувати свої стопи. Щось порадите? — Я завжди вибираю ліворуч, — як би це не прозвучало, — розкотисто сміється
Шоковані? Героїня теж!
— Здрастуй, тату, хочу тебе познайомити з Кірахою з Роду Графітових Драконів! Вона моя… — Ні слова більше! — обриває мене батько. — Йдемо до мого кабінету. Слідую за татом, продовжуючи тримати дружину
Два розділи, які краще не розділяти ))
Сьогодні для вас одразу два нових розділи "Дракайни". Під час редагування зрозуміла, що вони настільки тісно пов'язані між собою, що розділяти їх було б неправильно. Тому дуже раджу читати їх саме разом. І,
День народження Аліни
Проходячи повз гардероб, вона мимохіть глянула в дзеркало й усміхнулася. Що не кажи, а власний вигляд їй подобався. Струнка постава, довга золотиста сукня, що ідеально підкреслювала фігуру, елегантна зачіска й вечірній
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше