Доброго дня! Мої любі читачі!!!

Запрошую вас до нової історії Луки та Александри.

"ДЖЕКПОТ. СТАВКА НА ЧУЖУ ДРУЖИНУ"

На вас чекають, протистояння характерів, різниця у віці, від озлоблення до справжніх почуттів.

                            Лука та Александра

Уривок. 

Александра прилягла на ліжко. Обнявши себе руками, й підтягнувши ноги під себе поринула у роздуми. Сльози відчаю покотилися з очей, не могла втримати тихе схлипування. Вона залишилася сам на сам зі життям. Дядько інвалід. Він вже п’ять років прикутий до інвалідного візка. Зараз він на санаторно-курортному лікуванні. У нього своя мережа аптек. Це не мега крутий бізнес, але чималий дохід від цього у дядька був. Після моторошного ДТП, він ледь вижив. Дружина пішла від нього. Дітей у Дмитра не було, тому Александра час від часу навідувала чоловіка та допомагала йому. Знала, дядько у цій ситуації їй нічим не допоможе.

Дмитрові вона ніколи не розкаже, що вчинив її покидьок чоловік. — Тільки як тепер бути з Чорних? Вона мусить все розрулити сама, і позбутися не тільки Саєвського, а й Чорних. Не була певна, що з другим їй вдасться впоратися. Вона його не знала, але те, що бачила красномовно підтверджувало його статус, а отже й можливості. Хоч би тільки не тиран.

Александра плакала, вмивалася сльозами. Шукала вихід з цієї ситуації, та розуміла, що це тупик. Їй звідси не вибратися, враховуючи, як швидко цей чоловік знайшов її, та посадив на ланцюг. Другого такого проколу він не допустить. Мабуть, добре, що вона поки з ним не бачилася. Не збиралася мовчати, та тремтіти перед ним. Це все не законно, хоча розуміла... Вона нікому нічого не докаже. У таких як він, все схоплено. Перед очима знову повстав образ здоровенного качка в чорних окулярах. — Невже це і був Чорних? З таким точно в житті, їй не доводилося стикатися...

Приємного читання!!!

Спасибі, вам, мої любі натхненники, за шалену підтримку, коментарі, зірочки, перегляди!!! Тішуся, що ви у мене є! Ціную та обіймаю кожного!!!❤️