Новини, новинка і знижечки)


 

 

 

Вітаю, любі читачі!  

Сьогодні ділюсь новинами, новинкою та знижечкою) 

 

Вчусь працювати з нейромережею, і ось такий арт вона мені зробила. Я довго його розглядала, і раптом зрозуміла, що це ж мої Юля і Саша з книги “Няня для маньяка” ) Тож, можливо, ця книга скоро змінить обкладинку) 

А хто ще з історією не знайомий - запрошую, вона завершена і безкоштовна. 

 

 

***

А тепер до новинок, які я читаю. 

Ліля Ваніль увірвалась на мою віртуальну книжкову полицю, як вихор) І змусила щовечора чекати оновлення її книги 

“Моя хороша дівчинка”. 

 

А тепер, коли історія Ніки і Дем'яна йде до завершення, Ліля вирішила подарувати нам історію другого брата - Лук'яна, та ще й розпочала її так інтригуюче) 

 ― Ти хто?

Він так легко тримає мене під пахвами, наче нічого не важу. Холодна вода стікає з волосся, куртки, кросівок і з плескотом вдаряється об поверхню басейну.

― Совість твоя! ― зухвало задираю підборіддя. ― Прийшла нагадати, що за всі вчинки доводиться платити, навіть таким багатим красунчикам, як ти.

― Та я вперше тебе бачу, Совість!

― Я тебе теж, Лук’ян Радченко. Приємно познайомитись!

Щоб читати, натискайте на картинку. 

 

***

 

І до знижечок, традиційно) 

Сьогодні їх дві. 

 

Знижечка на інтригуючий роман "Бос замість валентинки" від Ганни Зюман

 

— Мількевич! — роздається злобне гарчання. — Ти що собі дозволяєш?

— А? — сон миттю злітає, і я перелякано розплющую очі.

Начальство.

Особистою персоною.

У моєму ліжку.

Ще й, судячи з виразу обличчя, злий як чорт.

— Ярослав Вікторович? — перелякано сковтую й інстинктивно намагаюся натягти ковдру під саме підборіддя.

До речі. А що ми обидва тут робимо? Ще й…

Заглядаю під ковдру.

Голі.

Читати тут) 



 

***

Знижка на завершену і неймовірно емоційну книгу

Соломія: - Проти власної волі, мене втягнули в чужу гру. Розбили серце і душу ... Я залишила все і розпочала нове життя. Але він не відпускає, постійно нагадує, що близько і прийде за мною.

Ілля: - Як можна відпустити, якщо одержимість тече венами. Солодкий аромат тіла просочений під шкірою, смак губ постійно на язиці, а перед очима тільки вона. Тільки моя Соломія.

Читати тут) 

***
Приємного читання)

 

 

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ліля Ваніль
26.03.2023, 20:20:24

Дякую за підтримку(=^ ◡ ^=)

Показати 2 відповіді
Ліля Ваніль
26.03.2023, 20:46:21

Єва Райн, (*/ω\*)

Дякую

Єва Райн
26.03.2023, 20:27:52

Станіслава Барабошко, Приємного читання)

avatar
Ганна Зюман
26.03.2023, 19:45:07

Дякую за згадку моєї знижечки :)))

Єва Райн
26.03.2023, 20:27:42

Ганна Зюман, Будь ласка)

avatar
Рома Аріведерчі
26.03.2023, 19:01:41

❤️ Дяка!

Єва Райн
26.03.2023, 19:02:01

Рома Аріведерчі, ❤️❤️❤️

avatar
Каміла Дані
26.03.2023, 18:53:28

Дякую))

Єва Райн
26.03.2023, 19:01:40

Каміла Дані, Будь ласка) ❤️

avatar
Рошаль Шантьє
26.03.2023, 18:55:35

Клас! Дякую❤️

Єва Райн
26.03.2023, 19:01:29

Рошаль Шантьє, Будь ласка) ❤️

avatar
Віра Вікторівна
26.03.2023, 18:55:51

Дякую ♥️

Єва Райн
26.03.2023, 19:01:19

Вера, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Для тих, хто не так давно на цьому сайті ❣️
Так, у мене знову накопичилось, що сказати "молодим авторам" ☺️ Хочу дати вам трохи мотивації і непроханих порад (як завжди). На цей пост мене надихнула одна особиста історія. Я помітила, що на цій моїй книзі набралося
Недільний осінній блог
Осінь щодня створює особливу атмосферу. Коли надворі сяє осіннє сонечко, хочеться вийти на свіже повітря, прогулятися алеями парку чи лісовими стежками, щоб на власні очі побачити цю красу. А коли небо хмуриться й
Палкі сварки подружжя...
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ — Взяв речі. І йди. — Нижня губа Селії тремтить, і я почуваюся мудаком. Таким я і є. Хочу нахилитися й попросити пробачення гарячими,
Трилогію «ті, кого не можна кохати» завершено!
Дорогі мої читачі, мої любі! Сьогодні для мене особливий, зворушливий і водночас трохи сумний день. Опубліковано Епілог книги — і це означає, що історія Марини та Матвія, яка тривала протягом трьох частин серії «Ті,
«осіння колискова»: Ніжна та світла поезія
Є у цій порі щось абсолютно зачаровуюче. Коли ранкове сонце ще спить, вітер грається з волоссям, а під ногами ніжно шурхотить опале листя, здається, що зупиняється сам час. Ця осінь вміє загортати у затишок, наводити лад у
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше