Привіт, мої любі!

Є моменти, які ми так чекаємо, а коли вони настають. то слабко віримо в їхню реальність. Або ж бажання стає настільки реальним, що ми віримо у його здійснення. От і в історії "Рай" здається, що з'явилася найбільш очікувана глава. Та чи так це? Чи насправді Раян побачив ту, кого так бажав побачити? Чи це лише гра його уяви?
 

Маленький уривочок для полегшення роздумів *-*

— Ти ж не привиділась мені, чи не так? — почувши його голос дівчина, не проронивши ні слова, зупинилась опустивши плечі. Але відразу ж розправила їх. — Примари не тікають. — продовжив Раян повільно підходячи до неї. — А була б це моя уява, ти б заперечила. Але ти — тікаєш…
Зупинившись прямо за спиною дівчини він бачив, як часто підіймаються її плечі та чув як важко вона видихає повітря. Відчуваючи, як власне серце калатає та тремтить тіло він провів долонею по білосніжних пасмах. Піднісши одне до вуст поцілував його та глибоко вдихнув аромат ментолу. Відчуваючи, як починає лоскотати в куточках очей він закліпав, але це не завадило кільком сльозинам витекти та впасти на його долоню в якому все ще було волосся дівчини.
— Це ж ти, чи не так?

           Також не забувайте поставити книзі зірочку і додати в бібліотеку, щоб не загубити її серед інших історій.

           Підписуйтесь на мою авторську сторінку Неталі МакКензі аби не пропустити цікавої та важливої інформації! Зауважу, що іноді легкий "тиць" по екрану смартфона може скасувати підписку)

          Також мене можна знайти в соцмережах Інстаграм, Фейсбук та ТікТок.

Приємного читання!

З ♥ Неталі МакКензі