Вітаю, любі) 

Сьогодні ми з Лео Нуром нарешті завершили один цікавий особисто для мене творчий експеримент - оповідання ПЕЧЕНЯ ДЛЯ ЛЮБЧИКА

Ця історія про жінок та жіночу помсту, про кохання (зовсім трошки!) і про оригінальну кулінарію???)))

От і побачимо, що з того вийшло) судіть суворо, але не дуже! Ми старалися)))

Перша глава вже опублікована на Букнет!

Лео, дуже вдячна за нашу співпрацю, треба буде якось повторити. А читачам пропоную вгадати, хто саме писав яку частину оповідання. Якщо вгадаєте правильно, з мене промик)

І хочу порадити новинку моєї улюбленої авторки Уляни Скіденко, яку радо вітаю зі стартом нової історії!

Ну, і звісно сьогодні опівночі на вас чекає продовження історії Поліни та Івасика:

- Що далі, Поліно?

– Годинку можна спокійно почекати. Можемо зіграти в карти! – жартую.

– Хм, на роздягання? Я не проти!

– Івасику, ти тільки про це думаєш? – звісно мені приємна його увага, але щойно думаю про секс, коліна та лікті одразу нагадують про себе неприємними відчуттями.

До того ж на мені лише легкий сарафан, який натягнула на себе під скептичним поглядом Івасика, який певно думав, що готувати для нього я буду голяка. Ще чого!

– Так, блін! Поруч із тобою, будь-який предмет я сприймаю з еротичним підтекстом.

– Прямо таки будь-який?

– Абсолютно.

Це вже схоже на виклик, тому я хутко проходжуся поглядом по кухні і згадую про пачку з желейними ведмедиками. Точно! Хіба може бути еротичний бік у милих дитячих солодощів?

– Навіть желейних ведмедиків?

Кажу це і ловлю на собі такий дивний погляд хлопця, що щоки миттєво вкриває рум’янець.

– Особливо желейних ведмедиків.

Після сьогоднішньої глави спокійно дивитись на желейних ведмедиків ви точно не зможете…)