Ми незламні, бо ми - разом. Сьогодні і завжди

Вітаю, мої любі!

Сьогодні день, коли всім (навіть письменникам) важко добирати слова. День, повний болю, спогадів, але окрім того - нескінченної віри у перемогу, у нашу з вами міць, у ЗСУ, у наших оборонців... 

Ми витримали рік. І протримаємось стільки, скільки ще буде потрібно. Але я переконана, що перемога уже не за горами. Україна обов'язково подолає свого ворога, розправить крила і, вільна наче птах, летітиме вперед, до свого прекрасного майбутнього. Попереду у нас відбудова, розквіт України і, звісно, мир. 

Я дуже хочу подякувати кожному зі своїх читачів, усім, хто читав, підтримував, писав коментарі, залишався зі мною у буремні дні. Саме завдяки вам, нашій великій букнетівській читацькій сім'ї, я витримала цей рік. Кожного разу, коли хотілось опустити руки і нічого не робити, я згадувала, що тут на мене чекають, стискала зуби і йшла вперед. 

Спасибі, що ви є.

Звісно ж, я залишаюсь на Букнет. Це для мене значно більше ніж сайт, а ви - моя велика читацька родина, мені вже близькі та рідні.

Переконана, книги - маленькі цеглинки, що будують наше життя та допомагають втриматись морально, дарують спокій чи хвилювання, можливість відволіктись. І якщо хоч комусь з вас мої книги допомогли, то я писала і пишу не дарма. І продовжуватиму це робити!

Сьогодні всі продовження у мої книги "в процесі" вже на сайті. Далі виходитимуть за звичним щоденним графіком, якщо не трапиться якихось форс-мажорів (сподіваюсь, не трапиться!). Нехай нові розділи трохи розрадять вас та відволічуть від важких думок! А я продовжую писати далі. 

Люблю вас. Ваша Альма.