Вітаю, мої любі!

Дякувати Богу ніч минула спокійно. Сподіваємося й день пройде тихо. Бережіть себе та рідних. Будьте в безпеці, це зараз найголовніше. Обіймаю всіх! Вірмо, все буде добре!

Сьогодні діє знижка на роман "Моя шалена". Тож сподіваюся протистояння героїв відірве вас від гнітючих роздумів.

                                                Моя шалена...

                                               Уривок.

Йшла по самому краю басейна. Вода заспокійливо гойдалася. Старалася не думати про те, що щойно відбулося. Вже завтра все буде по іншому. Батько навантажить роботою так, що й продихнути часу не буде.

— Ей, вискочко!

Почула за спиною, та навіть оглянутися не встигла, як перед нею вже стояла дівуля, яку бачила поруч з Вовковим.

— Ти чому до мого хлопця чіплялася? Він мій!

— Дуже треба, мені твій хлопець. — Відмахнулася, й хотіла пройти далі, та дівка вмить перегородила їй дорогу. Хотіла зловити Аріну за руку, але ненароком штовхнула у воду.

Аріна вмить опинилася під водою ледь не на самому дні. Єдине що промайнуло в голові. — Телефон! Хоч він у клатчі, йому капець. Випірнула. Її всю трясло від люті. — Через цього бовдура. Вона опинилася у безглуздій ситуації. Батько ж просив поводитися адекватно. Сльози виступили на очах. Піднявши сумочку пливла до сходів, хоч це зробити було не легко.

— Аріно!

Почула десь поруч. Здригнулася, не зрозуміла кому належить цей голос. Втомилася, рука з сумочкою боліла, схопилася нею за борт. Відчувала, що загубила одного босоніжка. Зловилася іншою рукою за борт, очі пекли від води майже нічого чітко не бачила. В одну мить хтось підняв її з басейну. Прикрила повіки, й опинилася до когось притиснутою. Різкий аромат чоловічих парфумів швидко привів її до тями. Здригнулася від нічної прохолоди. Обійми стали міцнішими. Серце в грудях заколотилося в шаленому ритмі. Змахнула воду з очей, її справді тримав в обіймах Вовков.

— Як ти почуваєшся?

— Відпусти. — Розлючено наказала, бо не те, що він її обіймав, то ще й поруч стояла та ж дівуля.

— Романе, ти прийшов на цю вечірку зі мною, а обіймаєшся з нею. — Заявила розлючено брюнетка.

— Вона моя сестра, а тебе я попрошу піти. Наш вечір закінчився. — Холодно Гаркнув.

Аріна хотіла звільнитися, аби перевірити й вийняти телефон, та чоловік не відпускав. Дівуля зацокала підборами від них, лише фиркнувши на останок.

— Покидьок!

— Пусти мене. — Різко наказала Аріна, та вся тремтіла від холоду.

— Тобі негайно потрібно зняти мокрий одяг та зігрітися, а, то застудишся.

Нарешті звільнилася з дужих лап, фиркнувши.

— Не перебільшуй, братику, на дворі літо.

Вийняла телефон. Як не дивно, клатч не намок в середині, адже защіпався щільно, але телефон забрала. Зняла один босоніжок, адже інший в басейні, й роздратовано глянула на Вовкова, який відверто розглядав її. Сукня намокла, і тепер через неї просвічувалася білизна.

Схлипнула, й подалася геть босоніж. Йшла в бік припаркованих авто, по далі від гостей.

Вмить опинилася знову в міцному чоловічому полоні.

— Тебе щось болить? Чому ти плачеш?

— Пусти мене. — Зірвано наказала. — Ти навмисне підставив мене. — Висмикнулася з його сильних рук. — Батько знов зриватиметься на мені, а ти питаєш за, що я вас ненавиджу? — Знову схлипнула. Повернувшись закрокувала від нього. Контролювати себе не могла.

Образа осіла на душі. Йшла стежкою з бруківки залишаючи за собою мокрий слід. В одній руці несла босоніжка та сумочку, в іншій руці телефон. Зараз доведеться ступити на асфальт, а це не бруківка, доведеться йти обережно.

— —

Раптом відчула невагомість, здригнулася, притулившись до гарячого чоловічого тіла.

— Я не винен в тому, що трапилося. — Низьким басом прошипів чоловік. — Та зроблю все аби твій батько про це не довідався.

— Авжеж! — Фиркнула. — Тут повно камер. І мій політ в басейн, за кілька хвилин буде в Ютубі.

— Не буде. — Надто серйозно запевнив, й поставив дівчину на ноги біля машини. Відчинивши дверцята, заглянув в салон, наказавши. — Антоне Сергійовичу, підіть, будь ласка, до оператора. Всі відео з камер, в котрі потрапляє басейн, мають бути видалені. Час, плюс, мінус пів години від 22:00.

Кремезний блондин подав чоловікові плед, й подався до будівлі.

Аріна цокотіла зубами. Вовков, вмить закутав її у плед та наказав.

— Сідай в машину...

​​​​​​ Спокійного дня, та затишку усім!!!