У мій кабінет увійшла жінка похилого віку і простягла шість кіфів.
- Доброго вечора, дитинко, - прохрипіла вона. - Допоможи бабусі, будь ласка. Спина болить у мене. Випрямитись не можу.
Де болить? - я підійшла до жінки і помацала її поперек. 
- Скрізь болить, сонечко, - вона обернулася до мене і зазирнула в очі палаючим поглядом. – І лежати болить. І сидіти болить. Допоможи старенькій дожити свої роки без болю.
- Ну, можу дати знеболювальні трави, - задумалася я і пальцем натиснула на поперек.
Мені здавалося, що від цього торкання вона мала завити, але жінка спокійно стояла.
- Ви впевнені, що в вас саме спина болить? 
- А ти нижче натисни, голубонько.
Я з сумнівом натиснула нижче, і вона від цього торкання різко сіпнулася.
- Мабуть, сідничний нерв зачепило, - задумалася я. - Може, зніміть свою спідницю, та я помажу там?
- Ох, дитинко, це було б чудово, - пожвавішала жінка.
Я з сумнівом зробила всі маніпуляції і відпустила її, вручивши мішечок із знеболюючим.
- Дивна старенька, - засміялася Мейзі, як тільки ми залишилися самі. - Може, вона з нетрадиційних?
- Не знаю, - знизала я плечима, активно відмиваючи руки. - Може, дуже боліло, от і стогнала вона?
- Я її обличчя бачила, - похитала подруга головою і засміялася.