Втеча, після бурхливої ночі!!!

                                  Вітання, мої хороші!!!

Запрошую до новинки, яка тільки стартувала на сайті. Це спекотна історія Олени та Лева.

                               "ТИ ВЖЕ НАЛЕЖИШ МЕНІ"

Піддавшись спокусі у вечері, на ранок Олена розуміє, що їй пора піти.

УРИВОК.

Прокинулася від того, що щось давило їй шию. Відкрила очі, в кімнаті ще темно підняла голову і лиш тепер збагнула, що її давить чоловіча рука. Пам’ять повернулася з космічною швидкістю. Хотіла сісти, та вмить опинилася в міцних чоловічих обіймах. Повіки закрилися, як добре з ним, але на жаль їй пора. Їм з ним не по дорозі. Він заможний, трохи старший. Тож, мабуть, дружина та діти є, а вона була лише, так, хвилинною слабкістю, яку він собі напевно частенько дозволяв...

                                      Продовження тут

                                 Приємного читання!!!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

☆☆☆☆☆☆♥︎

Лія Тан
16.02.2023, 00:20:32

Олена Булавінець, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Маленькі досягнення, арти, подяки
Вітаю, мої любі! Сьогодні хочеться поділитися із вами моїми невеличкими досягненнями й привітати нових читачів у своїй дружній читацькій родині. Нас уже 497. Це ще не кругле число, але я неймовірно щаслива, що воно поступово
Перше ❤️ місце ❤️ в ❤️ Любовній фантастиці!!!
Я вам ще не набридла? ❤️ Тоді ловіть ще одну новину: ПЕРШЕ МІСЦЕ!!! Ааааааа! Я в шоці! Дякую, сонечки, ви найкращі! Якщо ще не бачили й бажаєте ознайомитись, що воно таке: Хто сказав, що слеш на Букнеті не читають??? З
Вітер та Магія - трохи магію цифр
Вітаю, друзі! Хочу поділитися маленькою, але дуже приємною новиною — перші цифри на нову книгу "Вітер та Магія" вже тішать: 1500 прочитань і 80 додавань у бібліотеки! Для мене це неймовірно цінно.
А якби існував котапарат... ви б натиснули кнопку?
Хай. Уявіть. Стоїть собі десь у місті дивний автомат. Не з кавою. Не з іграшками. А з… котами. Точніше — з вашим котом. Натискаєш кнопку — і звідти вилазить жива пухнаста істота. Але не просто випадковий кіт чи кішка.
Про процес, який змінює все
Я думала, що писати книгу — це про сюжет. Про план. Про початок і кінець, який ти просто маєш довести. А виявилось — зовсім ні. У мене були чернетки майже на всю історію. Здавалося, я вже знаю, куди все йде. Здавалося,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше