Ця історія почалася в день святого Валентина!!!

Вітання, мої хороші!!!

Історія Злати та Нестора розпочалася вдень Святого Валентина. Повернувшись швидше з Ізраїлю, Злата вирішила влаштувати сюрприз нареченому, та в цей вечір застала його в ліжку з кращою подругою...

                                                Читати тут

УРИВОК.

Почулися важкі кроки, що наближалися, вся напружилася. Чомусь сьогодні своєї поведінки пояснити не могла, та сліпо підкорятися йому, більше не хотіла. Мабуть, проявився справжній характер, адже завжди була бунтаркою, а може магнітні бурі зачепили.

Велика гаряча долоня владно лягла на її плаский живіт, та вмить притиснула її до чоловічого тіла. Від несподіванки Злата здригнулася, тихий стогін зірвався з грудей, по тілу розлилася млість. Сильні руки міцно притиснули її до себе. Збудження імпульсами розлетілося тілом.

— Моя мила, я сьогодні, закрию очі на твої вибрики, але якщо хоч раз, ти щось схоже утнеш...

— То, що ти зробиш? — Навіть не усвідомлюючи, цього різко розвернулася до нього обличчям, цим самим покинувши його владний полон, в якому можна було збожеволіти.

— Не провокуй, мене. — Голосно рикнув, та схопивши за руку, повів до машини.

Злата не змогла втримати сльози, які скотилися з очей, і біля самого джипу таки зупинилася та висмикнула свою руку, з відчаєм та звинуваченнями заявивши.

— Якщо ти не назвеш свого імені, то я в машину не сяду.

— Я просив тебе почекати. — Зірвано нагадав чоловік.

— Я не хочу, і не буду більше чекати. — Змахнула сльози відверто дивлячись у темряву капюшону. Вся тремтіла від невідомості та страху, хоча зовні вдавала цілковиту впевненість.

Чоловік хмикнув, їй здалося навіть посміхнувся. Відчинив задні дверцята, холодно наказавши.

— Сідай.

— Гаразд! — Підняла гордо підборіддя. — Пограємо за твоїми правилами. — Нервово облизнула губи, й ледь стримуючи тремтіння в голосі продовжила. — Ховаєшся?! — Витримала паузу. — А я помовчу, подивимось, чи тобі сподобається?!

Обережно сіла в машину, хоча він таки допоміг, і зачинивши дверцята присів поруч, рикнувши до водія.

— Поїхали!

Відразу ж владно притиснув струнке тіло дівчини до себе. Від цих дій перехоплювало подих. Бунтарка в середині протестувала, відразу ж намагалася відсунутися від нього, та куди там, наче в лещатах. — Мабуть, своїми істериками розсердила його. Хоч було лячно, але в душі тішилася з цього, та чи варто. Адже в його міцних обіймах не могла розслабитися. Відчувала його важке дихання.

Машина зрушила з місця, серце стиснулося. Знову їдуть у невідомість, було важко навіть здогадатися, що він знову вигадав, але одне знала точно, її чекає темрява. Це збуджувало, бентежило та лякало.

Гарячий подих обпікав ніжну шкіру її шиї. Здавалося, цей чоловік точно знає, що робить. Він зваблював її, змушував збуджуватися поруч з ним. Здавалося знав усі її слабкі місця, та ерогенні точки.

В салоні не голосно лунала музика, та вона добре чула його збуджений шепіт.

— Сьогодні, моя мила, ти заслужила покарання. — Переривчасто дихаючи шепотів їй на вухо. — Тому, навіть не мрій, що додому повернешся швидше ніж під ранок. — Вуста чоловіка владно обхопили мочку її вуха.

Злата знемагала від насолоди, очі закотилися, та чоловік не зупинявся. Поклав свою руку на шию дівчини, нахабно накрив її вуста поцілунком, та міцніше притиснув до себе. Протистояти вдалося лише декілька секунд, доки його язик нахабно не увірвався в порожнину її рота. Від цього тіло здається саме притиснулася до нього, а в лоні зайнялася пожежа, пристрасних та похітливих бажань.

Тіло вже не належало їй, вже й розум не противився. Такого сплеску емоції не відчувала навіть з Денисом. Грішний порок затягував у свої тенета. Його язик торкався неба, танцював у її роті божевільний танець. Чітко відчувала вологу в тому місці де сходяться ноги, і здається себе не пам’ятала від бажання. Він наче заразив її своїм диким потягом.

Король мороку, так несподівано обірвав цю насолоду. І переривчасто дихаючи на вушко прошепотів.

— Моя хороша дівчинка. — Міцно притиснув її голову до своїх грудей.

Злата повільно приходила до тями, від його наполегливості, та зваби.

Їхали не довго. Автомобіль зупинився у темному провулку. Сіла нормально, забравши голову з його грудей, в яких розмірено билося серце цього чоловіка.

Знову боялася та хвилювалася, адже навколо суцільна темрява. Погасли фари машини, і все потонуло в суцільній пітьмі. — Куди приїхали? Навіщо? Серце забилося частіше. Він говорив про покарання і про те, що додому вона повернеться під ранок. Не хотіла, щоб найгірші її побоювання стали дійсністю, хоча разом з тим розуміла. Від неї уже мало, що залежить, та здаватися не збиралася.

Усіх зі святом!!! Затишку, кохання, та миру!!!!!